ВИСНОВОК — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
прийти до висновку
резюме
підсумовувати
кінцеве заключення
заключення
заключення комісії
з цього слідує, що…
Ув'язнити, помістити, зробити висновок, укласти, обійняти, узяти і заключити(ся)
Замініть скальковане дієслово заключити, заключитися на один з варіантів:
ув'язнити — позбавляти волі;
помістити — покласти всередину;
зробити висновок — формувати остаточну думку;
обійняти — про обійми;
узяти — у загальному значенні;
укласти, вчинити — про офіційні документи чи дії.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
заключити в тюрму | ув'язнювати |
заключити в клітку | помістити в клітку |
ми заключили, що все скінчилося | ми зробили висновок, що все скінчилося |
заключити в обійми друга | обійняти друга |
заключити шлюб, у лапки, під варту | узяти шлюб, у лапки, під варту |
заключити угоду | укласти угоду, вчинити правочин |
Ув'язнювати, містити, робити висновок, укладати, обнімати, брати і заключати(ся)
Замініть скальковане дієслово заключати, заключатися на один з варіантів:
ув'язнювати — позбавляти волі;
містити (в собі) — мати в собі, у своєму складі;
полягати — мати своєю суттю, своїм змістом щось;
робити висновок — формувати остаточну думку;
обнімати — про обійми;
брати — у загальному значенні;
укладати, вчиняти — про офіційні документи чи дії.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
заключати в тюрму | ув'язнювати |
заключати в собі такі аспекти | містити в собі такі аспекти |
справа заключається у тому, що | справа полягає у тому, що |
ми заключаємо, що все скінчилося | ми робимо висновок, що все скінчилося |
заключати в обійми друга | обіймати друга |
заключати шлюб, у лапки, під варту | брати шлюб, у лапки, під варту |
заключати угоду | укладати угоду, вчиняти правочин |
Зробити висновок, підсумувати і укласти
Замініть дієслово укласти, якщо мовиться про узагальнення, на стилістично кращий варіант: зробити висновок, підсумувати.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
У результаті своїх експериментів він уклав, що оксид цинку містить домішку якогось невідомого металу. | У результаті своїх експериментів він зробив висновок, що оксид цинку містить домішку якогось невідомого металу. |
Він уклав, що у МВС розглядають 4 ключові версії виникнення пожежі. | Він підсумував, що у МВС розглядають 4 ключові версії виникнення пожежі. |
АЛЕ:
укласти — поміщати де-небудь, складати кудись; складати, упорядковувати; офіційно затверджувати.
Укласти жито в снопи, укласти словник, укласти угоду.
висновок, підсумковий, прикінцевий, кінцевий, завершальний, заключний, закінчення, заключення
Висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Прийти до висновку, дійти висновку, практичні висновки.
Часто замість висновок мовці невиправдано вживають віддієслівний іменник заключення. Його, як і слова заключати, нема в українській літературній мові. Неправильно: заключення першого розділу, в заключенні до книжки. Треба: висновки першого розділу, у висновках до книжки тощо. Договір, угоду не заключають, а укладають. І в багатьох інших випадках замість заключати, заключити слід ставити робити висновок, зробити висновок. «З досвіду минулого можна заключити (нормативно: зробити висновок), що до весни маємо готуватися ще взимку» (з газети).
Прикметник заключний, хоч він і потрапив до наших словників, є звичайнісінькою калькою з російського заключительный. Цю лексему потрібно замінювати такими українськими відповідниками, як завершальний, кінцевий, прикінцевий, підсумковий тощо. Наприклад, заключний концерт – завершальний концерт; заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово; заключні заняття – підсумкові заняття.
2. Закінчення, а не заключення
У літературній мові, коли йдеться про кінцеву частину чогось, уживають слово закінчення. «Колосок вирішив ждати закінчення бою, щоб знайти того героя, хто вчинив цей подвиг» (Василь Кучер); «Олімпіада відбулася після закінчення занять у школах» (Леонід Смілянський). У таких випадках інколи помилково використовують штучне слово заключення. Якщо мають на увазі підсумок якоїсь наукової праці, доповіді, слід говорити про висновки. Іменник закінчення (епілог) виступає тоді, коли мовиться про останню частину художнього твору.
Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний
Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови. Ось прикметник кінцевий («Кінцеві форми тієї еволюції». — А. Кримський; «Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників». — «Радянська Україна»); є ще прикметник прикінцевий («У прикінцевій строфі висловлено основну думку твору». — «Історія української літератури»); в деяких випадках відповідником до російського прикметника заключительный є слово остаточний, наприклад: остаточний баланс, остаточна цифра («Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу». — І. Франко).
З цих прикладів бачимо, що в наведених на початку фразах можна й треба було написати: «Колгосп уклав договір»; «Можна зробити висновок»; «На закінчення (наприкінці, наостанку) зльоту»; «У кінцевому (прикінцевому) слові».
заключення
Експерти підготували ґрунтовний висновок.
Винести основний висновок
Зробив слідуючий висновок
протирічить висновкам
за заключенням лікаря
слідуючі висновки
робити висновки
дійти до висновку
виводи
Доходити висновку і приходити до висновку
Замініть скальковану конструкцію приходити до висновку на стилістично правильний варіант: доходити висновку.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Логіка – це мистецтво приходити до непередбачуваного висновку. | Логіка – це мистецтво доходити непередбачуваного висновку. |
Дійти висновку і прийти до висновку
Замініть скальковану конструкцію прийти до висновку на стилістично правильний варіант: дійти висновку.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Ми прийшли до висновку, що жодних заходів вживати не потрібно. | Ми дійшли висновку, що жодних заходів вживати не потрібно. |