ВЕЛИКИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
користуватися великим авторитетом
Правильніше:
бути дуже (вельми) авторитетним; мати великий авторитет (велику повагу)
Мова – не калька: словник української мови
користуватися великим успіхом
Правильніше:
мати великий успіх
Мова – не калька: словник української мови
великий ризик
Правильніше:
гра з вогнем; велика небезпека
Мова – не калька: словник української мови
велика ведмедиця
Правильніше:
великий віз
Мова – не калька: словник української мови
Великий, чималий, буйний, дорідний, видатний, важливий і крупний
Замініть прикметник крупний, якщо мовиться про розмір, на стилістично кращий варіант: великий, чималий, буйний, дорідний, видатний, важливий.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| крупне замовлення | велике замовлення |
| крупний шмат м'яса | чималий шмат м'яса |
| крупний чоловік | дорідний чоловік |
| крупний почерк | буйний почерк |
| крупний вчений | видатний вчений |
| крупний залізничний вузол | важливий залізничний вузол |
АЛЕ:
крупний — який складається з великих частинок.
Крупне (грубе) зерно.
Концерт пройшов з великим успіхом
Правильніше:
Концерт мав великий успіх
Велика суматоха
Правильніше:
Великий гармидер, метушня, біганина
Велика стоїчність
Правильніше:
Великий стоїцизм
Велика прихожа
Правильніше:
Великий передпокій
Великий перерив
Правильніше:
Велика перерва
упадати у великий відчай (розпач)
Правильніше:
рвати на собі волосся (патли, чуба); рвати на собі бороду
Мова – не калька: словник української мови
у чужих руках завжди кусок великий
Правильніше:
засватана дівка [завжди] гарна
Мова – не калька: словник української мови
тріскучий мороз
Правильніше:
великий (лютий, цупкий) мороз; мороз аж рипить (аж шелестить, аж шкварчить); мороз аж скалки (зорі, іскри) скачуть (аж дим устає); мороз з очима; мороз-кипень; козацький мороз
Мова – не калька: словник української мови
сильний апетит
Правильніше:
великий апетит; жадоба; і шкура горить (говорить) до їжі; вола з'їв би
Мова – не калька: словник української мови
сильний (заливний) дощ
Правильніше:
великий (рясний) дощ; злива; ллє як з відра (з цебра)
Мова – не калька: словник української мови
протягом невеликого часу
Правильніше:
не за великий час
Мова – не калька: словник української мови
представляє великий інтерес
Правильніше:
дуже цікавий; вартий зацікавлення
Мова – не калька: словник української мови
не все котові масниця, буде й великий піст
Правильніше:
і на пса прийде зима; до часу дзбанок воду носить; минули роки, що розпирали боки
Мова – не калька: словник української мови
набитий дурак
Правильніше:
дурень заплішений (несосвітенний); дурний аж світиться; страшенний (великий) дурень; дурний як пень (як колода, як ступа); вісімнадцятий туман; дурень з дурнів
Мова – не калька: словник української мови
мати великий досвід
Правильніше:
знати і шите і пороте
Мова – не калька: словник української мови
крупний
Правильніше:
великий; видатний; значний
Мова – не калька: словник української мови
крупний провал
Правильніше:
великий пшик
Мова – не калька: словник української мови
іде великий (сильний) дощ
Правильніше:
лиється ливцем
Мова – не калька: словник української мови
життя прожити – не поле перейти
Правильніше:
вік не вилами перепхати; на віку як на довгій ниві: і кукіль, і пшениця; вік звікувати – не в гостях побувати (не пальцем перекивати); вік прожити – не дощову годину пересидіти; світ великий, та слизькі дороги; життя прожити – не яблука вкусити
Мова – не калька: словник української мови
джек-пот
Правильніше:
найвища сума виграшу; найбільший (великий, казковий) виграш
Мова – не калька: словник української мови
від малої іскри великий пожар
Правильніше:
тиха вода греблі рве; з малої хмари великий дощ
Мова – не калька: словник української мови
виявляти великий інтерес до чого-небудь
Правильніше:
липнути, як бджоли (мухи) до меду
Мова – не калька: словник української мови
високий урожай зернових
Правильніше:
великий хліб
Мова – не калька: словник української мови
великий по маштабах
Правильніше:
великий масштабами
Мова – не калька: словник української мови
великий овраг
Правильніше:
великий яр; яруга
Мова – не калька: словник української мови
великий мішок
Правильніше:
лантух
Мова – не калька: словник української мови
великий і легкий заробіток
Правильніше:
довгий карбованець
Мова – не калька: словник української мови
великий за розмірами
Правильніше:
собака не перескочить
Мова – не калька: словник української мови
брехати
Правильніше:
брехню точити; дзвін великий лити; вішати бублик на носа
Мова – не калька: словник української мови
багатий врожай
Правильніше:
великий урожай
Мова – не калька: словник української мови
Чималий, неабиякий, великий і значний
Для урізноманітнення мовлення замініть прикметник значний на один із варіантів: чималий, неабиякий, великий.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| значні досягнення | чималі досягнення |
| значні успіхи | неабиякі успіхи |
| значний розмір | великий розмір |
Не самий великий, а найбільший
Потрібно бути дуже уважними, користуючись різними словосполученнями, що їх учені вважають найважливішою частиною нашого мовного процесу. Часто припускаються помилок (про що вже згадувалося в "Уроках..."), поєднуючи прислівники більш або менш з формою вищого ступеня, замість із звичайним прикметником. Отож: більш лагідний, більш важливий, менш цінний, а не більш лагідніший, більш важливіший, менш цінніший. Не можна слідом за російською мовою застосовувати для вираження найвищого ступеня порівняння слова самий. Не самий близький, самий дорогий, самий небезпечний, а найближчий, найдорожчий, найнебезпечніший.
Російський вислів лучшие люди українською перекладається не кращі, а найкращі люди, высшая мера наказания – найвища міра покарання, высшая аттестационная комиссия – найвища атестаційна комісія. Вищий ступінь порівняння прикметників у російській мові часом виражають не прикметником, а прислівником: "Брат моложе меня". По-українському: "Брат молодший від мене (за мене, ніж я)". Неправильно: "Брат молодший мене", "Брат молодше мене".
Російський вислів лучшие люди українською перекладається не кращі, а найкращі люди, высшая мера наказания – найвища міра покарання, высшая аттестационная комиссия – найвища атестаційна комісія. Вищий ступінь порівняння прикметників у російській мові часом виражають не прикметником, а прислівником: "Брат моложе меня". По-українському: "Брат молодший від мене (за мене, ніж я)". Неправильно: "Брат молодший мене", "Брат молодше мене".
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
великопанельний, а не крупнопанельний
Крупний виступає переважно в значенні «який складається з однорідних часточок великого розміру» (протилежне дрібний) – про пісок, сіль, каміння, зерно, град тощо. Неправильним є застосування цього слова у таких сполученнях: крупна буржуазія, крупна промисловість, крупна рогата худоба, крупний спеціаліст тощо. Замість них залежно від контексту й змісту слід використовувати лексеми великий, видатний, визначний. Велика буржуазія (промисловість, рогата худоба); великий (видатний, визначний) спеціаліст.
Не можна вживати крупний як перший компонент складних прикметників типу крупнокаліберний, крупнопанельний, крупномасштабний. Треба: великокаліберний, великопанельний, великомасштабний.
Не можна вживати крупний як перший компонент складних прикметників типу крупнокаліберний, крупнопанельний, крупномасштабний. Треба: великокаліберний, великопанельний, великомасштабний.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Значний, чималий, неабиякий (великий)
Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. Раз у раз чуємо й читаємо: значний унесок, значні впливи, значно кращий, значно більший тощо. Замість того, щоб сказати: «Ми маємо в галузі фізкультури значні досягнення», — точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) досягнення; замість: «Значно краще зробити це ось як», — можна сказати: «далеко (або куди, набагато) краще».
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).
крупний
Правильніше:
великий, видатний, значний
Словник-антисуржик.
Зал дуже величезний
Правильніше:
Зал дуже великий
Великий цв'ях
Правильніше:
Великий цвях
Великий синяк
Правильніше:
Великий синець
по великому рахунку
Правильніше:
за великим рахунком ; великою мірою
Мова – не калька: словник української мови
велика шишка
Правильніше:
велике цабе; велика цяця (птиця); великої кошари свиня
Мова – не калька: словник української мови
хтось із великими претензіями
Правильніше:
велика мація
Мова – не калька: словник української мови
птах (птиця) високого лету
Правильніше:
велика цяця; велике цабе
Мова – не калька: словник української мови
не потребує великих зусиль (великої праці) не потребує доказів (пояснень)
Правильніше:
говорить сам за себе
Мова – не калька: словник української мови
надавати великого значення
Правильніше:
надавати великої ваги
Мова – не калька: словник української мови
мати велике значення (важливість)
Правильніше:
багато важити; мати велику вагу
Мова – не калька: словник української мови
крупна шишка
Правильніше:
велика цяця; велике цабе
Мова – не калька: словник української мови
користуватися великою популярністю
Правильніше:
бути дуже популярним; мати велику популярність
Мова – не калька: словник української мови
значна сума
Правильніше:
неабияка (велика) сума; неабиякі (великі) гроші
Мова – не калька: словник української мови
з великою енергією; з великим завзяттям
Правильніше:
як шалений
Мова – не калька: словник української мови
з великим трудом
Правильніше:
на превелику силу; насилу; з великою (з тяжкою) бідою
Мова – не калька: словник української мови
великому кораблеві велике плавання
Правильніше:
велике дерево поволі росте
Мова – не калька: словник української мови
велике скупчення води
Правильніше:
велика вода
Мова – не калька: словник української мови
важна шишка
Правильніше:
важна (велика, значна) особа (персона); великої руки людина
Мова – не калька: словник української мови
важлива особа (персона)
Правильніше:
поважна (значна, велика) особа; достойник; велика цяця; велике цабе
Мова – не калька: словник української мови
По з місцевим відмінком
Перевірте закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| рахує по пальцям | рахує по пальцях |
| читає по складам | читає по складах |
| мандрує по горам і долинам | мандрує по горах і долинах |
| б'є по великим барабанам | б'є по великих барабанах |
жовті води, микільська слобідка, зелений гай, великі луки, біла церква, чому з великої літери?
Читачі запитують, чому в назві міста Біла Церква слово церква пишуть з великої літери. У цьому складеному найменуванні зазначена лексема втратила своє пряме, конкретне значення. А коли слово не є родовою назвою для даної категорії предметів, то, як сказано в «Українському правописі», воно пишеться з великої букви: Жовті Води, Микільська Слобідка, Зелений Гай, Великі Луки, Біла Церква.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
По великому рахунку
Правильніше:
За великим рахунком
Дві великі різниці
Правильніше:
Велика різниця
При цьому поніс великі збитки
Правильніше:
При цьому зазнав великих збитків
хто-небудь з великими дивацтвами
Правильніше:
ударили мішком з-за рогу
Мова – не калька: словник української мови
усього є вдосталь (у великій кількості)
Правильніше:
повна чаша
Мова – не калька: словник української мови
усі люди незалежно від віку; діти й дорослі
Правильніше:
від малого до старого; мале й велике
Мова – не калька: словник української мови
уникати близьких стосунків з ким-небудь
Правильніше:
триматися на великій (значній) відстані (віддалі)
Мова – не калька: словник української мови
удавано дивуватися
Правильніше:
зробити великі очі
Мова – не калька: словник української мови
у страху великі очі
Правильніше:
з переляку очкур луснув
Мова – не калька: словник української мови
у копійку влетіло
Правильніше:
далося в копійчину; у копієчку вскочило; великих (добрих) грошей стало; вийшло дуже дорого
Мова – не калька: словник української мови
у значній мірі
Правильніше:
великою (значною) мірою; значно
Мова – не калька: словник української мови
у великій небезпеці
Правильніше:
на волосині (на волосинці)
Мова – не калька: словник української мови
у великій кількості зібралися
Правильніше:
чисельно; як мухи на мед
Мова – не калька: словник української мови
тікати від страху; в стані великого переляку тікати через вікно
Правильніше:
тікати вікном (у вікно)
Мова – не калька: словник української мови
терпіти великі страждання
Правильніше:
нести свій хрест
Мова – не калька: словник української мови
супермаркет
Правильніше:
велика крамниця
Мова – не калька: словник української мови
сунути великою масою (навально)
Правильніше:
як сарана
Мова – не калька: словник української мови
стремління
Правильніше:
порив; поривання; палке бажання (жага); велика хіть; поривання серця
Мова – не калька: словник української мови
стан великого збудження
Правильніше:
гарячка обхопила
Мова – не калька: словник української мови
сталося щось незвичайне
Правильніше:
у лісі щось велике здохло
Мова – не калька: словник української мови
сильно; міцно; у великій мірі
Правильніше:
аж кістки тріщать
Мова – не калька: словник української мови
саме велике задоволення
Правильніше:
найбільша радість
Мова – не калька: словник української мови
рухатися великою масою
Правильніше:
роєм роїтися
Мова – не калька: словник української мови
розбіжність; велика різниця
Правильніше:
як небо й земля
Мова – не калька: словник української мови
робота, пов'язана з великими труднощами
Правильніше:
тяжкий хліб
Мова – не калька: словник української мови
робити круглі (великі) очі
Правильніше:
з очима мало не на лобі
Мова – не калька: словник української мови
робити велику справу, яка вимагає багато зусиль
Правильніше:
рухати (рушити) гори (скали, скелі)
Мова – не калька: словник української мови
робити великі очі
Правильніше:
очі на лоба вивертати
Мова – не калька: словник української мови
робити великі кроки
Правильніше:
широко ступати
Мова – не калька: словник української мови
різати великими шматками
Правильніше:
батувати
Мова – не калька: словник української мови
пробігти велику відстань
Правильніше:
дати лиха закаблукам
Мова – не калька: словник української мови
присвоїти собі добру половину (велику частину)
Правильніше:
приполовинити
Мова – не калька: словник української мови
приносити велику користь
Правильніше:
нести золоті яйця
Мова – не калька: словник української мови
придавати велике значення
Правильніше:
надавати особливої ваги (особливого значення)
Мова – не калька: словник української мови
привласнювати щось у великій кількості
Правильніше:
гарбати собі в скриню
Мова – не калька: словник української мови
подумаєш!
Правильніше:
велике діло опеньки!
Мова – не калька: словник української мови
поважна особа
Правильніше:
велике цабе
Мова – не калька: словник української мови
під великим сумнівом (питанням)
Правильніше:
вилами по воді писано, а граблями скороджено
Мова – не калька: словник української мови
перемога здобута великими зусиллями
Правильніше:
піррова перемога
Мова – не калька: словник української мови
ото дивина!
Правильніше:
велике діло – опеньки!
Мова – не калька: словник української мови
окружити увагою кого
Правильніше:
оточити увагою кого; з великою увагою ставитися (поставитися) до кого
Мова – не калька: словник української мови
нью-йорк
Правильніше:
велике яблуко
Мова – не калька: словник української мови
не такий страшний чорт, як його малюють
Правильніше:
велика хмара, та малий дощ
Мова – не калька: словник української мови
наражатися на велику небезпеку; ризикувати
Правильніше:
лізти чортові на роги; випробовувати долю
Мова – не калька: словник української мови
надзвичайна (велика) тиша
Правильніше:
хоч мак (маком) сій
Мова – не калька: словник української мови
набути великого досвіду в якійсь справі
Правильніше:
з'їсти собаку (вовка, муху, зуби)
Мова – не калька: словник української мови
на великій швидкості
Правильніше:
з вітерцем
Мова – не калька: словник української мови
москва не зразу будувалася
Правильніше:
нараз рим не будували; велике дерево поволі росте
Мова – не калька: словник української мови
мати великі пізнання
Правильніше:
добре знатися на чомусь
Мова – не калька: словник української мови
крупним планом
Правильніше:
великим планом
Мова – не калька: словник української мови
кого-небудь охоплює почуття великого страху
Правильніше:
аж шкура терпне
Мова – не калька: словник української мови
з'явилося велике бажання до чогось
Правильніше:
ноги затрусилися до чогось
Мова – не калька: словник української мови
зробити великі очі
Правильніше:
поставити рогом очі
Мова – не калька: словник української мови
значні досягнення
Правильніше:
чималі (неабиякі, великі) досягнення
Мова – не калька: словник української мови
здійснити що-небудь з великою любов'ю
Правильніше:
вкласти в щось душу
Мова – не калька: словник української мови
затрачати великі зусилля там, де вони зайві затребувати
Правильніше:
зажадати
Мова – не калька: словник української мови
за малим поженешся – велике втратиш
Правильніше:
не жалій ухналя, бо підкову згубиш
Мова – не калька: словник української мови
за великим поженешся – мале втратиш
Правильніше:
кинься за сарною – зайця проґавиш
Мова – не калька: словник української мови
з надзвичайно великими зусиллями
Правильніше:
над (понад) силу
Мова – не калька: словник української мови
з великою силою; дуже сильно
Правильніше:
аж хата трясеться
Мова – не калька: словник української мови
з великою натяжкою
Правильніше:
від сили
Мова – не калька: словник української мови
з великими претензіями
Правильніше:
забагливий
Мова – не калька: словник української мови
з великими затратами часу
Правильніше:
часозатратний
Мова – не калька: словник української мови
з великими вікнами
Правильніше:
вікнастий
Мова – не калька: словник української мови
з великим натхненням та старанністю
Правильніше:
вкласти всю душу
Мова – не калька: словник української мови
з великим животом
Правильніше:
з великим черевом; череватий; пузатий; черевань
Мова – не калька: словник української мови
енергійно; з великим запалом (завзяттям)
Правильніше:
аж чуприна мокра
Мова – не калька: словник української мови
дуже сильно; у великій мірі
Правильніше:
до нестями
Мова – не калька: словник української мови
дуже велике (товсте) обличчя
Правильніше:
решетом не накрити; як не лусне
Мова – не калька: словник української мови
дуже велика різниця
Правильніше:
небо і земля
Мова – не калька: словник української мови
дуже велика кількість
Правильніше:
безліч, безлік, тьма-тьмуща, сила-силенна
Мова – не калька: словник української мови
досягти малих успіхів при великих можливостях
Правильніше:
зробити з лемеша швайку (пшик)
Мова – не калька: словник української мови
досить велика (значна) кількість (сума)
Правильніше:
цифра кругленька (кругла)
Мова – не калька: словник української мови
долати перешкоди, докладаючи багато зусиль
Правильніше:
з великою силою
Мова – не калька: словник української мови
добути з великим трудом
Правильніше:
добути з-під землі; заробити (здобути) гіркою працею що; розгорювати (вигорювати, загорювати) що; розгорюватися на що
Мова – не калька: словник української мови
добитися з великими зусиллями
Правильніше:
видерти із зубів
Мова – не калька: словник української мови
диву даватися
Правильніше:
дивуватися, чудуватися; дивом дивуватися; не надивуватися; не вірити своїм очам; самому собі не вірити; робити великі очі; роззявляти рота; очі на лоб вивертати
Мова – не калька: словник української мови
грати велику роль
Правильніше:
багато важити; мати чималу вагу; відігравати велику роль
Мова – не калька: словник української мови
горіти на роботі
Правильніше:
запально (з великим запалом) працювати; з запалом віддаватися праці (роботі)
Мова – не калька: словник української мови
гора породила мишу
Правильніше:
з великої хмари малий дощ
Мова – не калька: словник української мови
гора з пліч
Правильніше:
баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада
Мова – не калька: словник української мови
впливова людина; поважна особа
Правильніше:
велика риба
Мова – не калька: словник української мови
вони дуже дружні
Правильніше:
вони великі друзі (приятелі); вони між собою нерозмита вода; вони нерозмийвода (нерозлийвода); їх водою не розіллєш
Мова – не калька: словник української мови
віддати щось з великим болем
Правильніше:
відкраяти від серця
Мова – не калька: словник української мови
від насолоди
Правильніше:
з насолоди; з великої втіхи
Мова – не калька: словник української мови
виявляти подив (здивування)
Правильніше:
зробити великі очі
Мова – не калька: словник української мови
виявляти велике бажання жити
Правильніше:
хапатися за життя
Мова – не калька: словник української мови
великі несподівані прибутки
Правильніше:
золотий дощ
Мова – не калька: словник української мови
великі забаганки
Правильніше:
слон в шоколаді
Мова – не калька: словник української мови
велике спасибі (дякую)
Правильніше:
сердечно (щиро, дуже, дуже-дуже) дякую; дякую від усієї душі
Мова – не калька: словник української мови
велике багатство
Правильніше:
золоті гори
Мова – не калька: словник української мови
велика різниця між ким-небудь
Правильніше:
далеко куцому до зайця
Мова – не калька: словник української мови
велика перепона (перешкода)
Правильніше:
камінь спотикання
Мова – не калька: словник української мови
велика нога
Правильніше:
сорок п'ятий розтоптаний
Мова – не калька: словник української мови
велика небезпека, загроза життю
Правильніше:
лабети смерті
Мова – не калька: словник української мови
велика кількість; дуже багато
Правильніше:
сила; безліч; повна хата
Мова – не калька: словник української мови
велика кількість людей
Правильніше:
один одному на голову лізе
Мова – не калька: словник української мови
велика (незліченна) кількість
Правильніше:
як листу на дереві; як зірок на небі
Мова – не калька: словник української мови
вартує великої праці
Правильніше:
забере багато зусиль
Мова – не калька: словник української мови
бестселер
Правильніше:
книга, що користується великим попитом
Мова – не калька: словник української мови
без особливих зусиль
Правильніше:
без великих зусиль
Мова – не калька: словник української мови
багато шуму з нічого
Правильніше:
багато галасу знічев'я (даремно); за онучу збили бучу; сваряться за міх, а в міху нічого немає; з великої хмари та малий дощ; грім рака вбив; не стільки млива, скільки дива
Мова – не калька: словник української мови
баба з воза, коням легше
Правильніше:
баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада
Мова – не калька: словник української мови
Мати велику вагу, багато важити і відігравати велику роль
Замініть скальковану конструкцію відігравати велику роль на стилістично краще: мати велику вагу, багато важити.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Релігія відіграє велику роль у житті багатьох людей. | Релігія має велику вагу у житті багатьох людей. |
| Це відіграє для мене велику роль. | Це багато важить для мене. |
Красно дякую і велике дякую
Замініть нехарактерний для української мови вислів велике дякую на стилістично кращий варіант: красно дякую, або перебудуйте речення, використавши конструкцію красно дякувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Велике дякую всій команді клініки! | Красно дякую всій команді клініки! |
| Він переказав нам своє велике дякую. | Він переказав, що красно дякує нам. |
Відігравати роль і грати роль
Перевірте вживання:
відігравати, відіграти якусь роль — мати певне значення, вагу;
і грати, зіграти якусь роль— втілювати в художнім образі на сцені, в кінофільмі тощо; удавати з себе когось.
Конструкцію відігравати велику роль доречно замінити на: мати велику вагу, багато важити.
| ВІДІГРАВАТИ РОЛЬ, МАТИ ВЕЛИКУ ВАГУ | ГРАТИ РОЛЬ |
|---|---|
| Релігія має велику вагу у житті багатьох людей. | Він зіграв головну роль у фільмі. |
| Це відіграє для мене певну роль. | Вона грає роль Мавки. |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Його рішення піти зіграло певну роль у банкрутстві компанії. — Його рішення піти відіграло певну роль у банкрутстві компанії.
лівобережна україна, північна італія, європейський континент, чорноземний центр, правобережна україна, велика літера у неофіційних назвах, неофіційні назви – велика літера
Чому в назвах Лівобережна Україна, Правобережна Україна прикметники маємо писати з великої літери?
У неофіційних найменуваннях держав та їхніх частин, а також у назвах географічних одиниць, які закріпилися на практиці, всі слова, окрім берег, узбережжя, материк, континент, центр і таке ін., пишемо з великої літери: Правобережна Україна, Північна Італія, Європейський континент, Чорноземний центр.
У неофіційних найменуваннях держав та їхніх частин, а також у назвах географічних одиниць, які закріпилися на практиці, всі слова, окрім берег, узбережжя, материк, континент, центр і таке ін., пишемо з великої літери: Правобережна Україна, Північна Італія, Європейський континент, Чорноземний центр.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
з великою охотою
Правильніше:
охоче, залюбки
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
двох великих різниць не буває
В усному мовленні, а часом і в пресі трапляються вислови типу «Училище чи ліцей – це дві великі різниці». Іменник різниця, як відомо, передає несхожість у чомусь. Для нього характерні прикметники-означення великий, глибокий, займенник жодний (жоден). Наприклад: «Між варіантами задачі, запропонованої учням на уроці, немає великої різниці». Проте цей іменник з кількісними числівниками не поєднується. Таким чином, у першій фразі годилося б також написати велика різниця, а не дві великі різниці (це тільки в Одесі полюбляють так казати).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Без золота, без каменю, без хитрої мови
Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
велика людина
Правильніше:
велетень
Словник-антисуржик.
Представляти велику цінність
Правильніше:
Становити велику цінність
Крупні підприємства
Правильніше:
Великі підприємства
Батьківщина великого Каменяра
Правильніше:
Батьківщина Великого Каменяра
З великим інтересом поставилися студенти до розповіді
Правильніше:
Студенти дуже зацікавилися розповіддю