ВАД — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: розгляд вад

Правильніше: Розгляд вад

Правильніше: попри всі свої вади (хиби); з усіма своїми вадами (хибами)

Для урізноманітнення мовлення й уточнення думки замініть іменник недолік на один з варіантів:

хиба — недогляд, помилка, несправність;

вада — негативна риса, ознака;

огріх — пропущене або погано оброблене місце під час оранки; помилка;

недоробок — те, що хтось недоробив, не завершив, не закінчив;

ґандж — фізичний недолік.

Правильніше: прихована хиба (вада)

Правильніше: личкувати (прикривати) вади (хиби)

Правильніше: вада серця

Правильніше: вада; хиба; огріх

Правильніше: хиби (вади) в роботі

Правильніше: ґандж; хиба; огріх; вада

Правильніше: він має цю хибу (цю ваду, цей гріх); він хибує (гріхує) на це

Правильніше: хиба; недогляд; недолік; помилка; огріх; похибка; вада, ґандж; несправність

Правильніше: мати ваду (хибу); хибувати (слабувати) на що

Правильніше: тикати (тицяти, штрикати) в очі пальцем

У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. Закономірно постає питання: чи можлива взаємозаміна лексем порок і вада? З огляду на зміст, що його передають згадані іменники, слово вада однозначніше й конкретніше. «Найбільша вада штучних, а головне, синтетичних тканин – негігієнічність, некомфортність» (з журналу). Іменник порок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя й т. ін.): «Його (Нерона) душа – ціла клоака всяких пороків, які могли зустрітися серед роду людського» (Михайло Слабошпицький).
У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання лексеми порок у значенні «вада, недолік». «Контейнер (технологія товароруху із застосуванням тари обладнання) допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, – обмірювання, обважування, обрахування» (з газети). У таких випадках варто дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словами вада, недолік.
Що ж до терміна порок серця, то, на думку лінгвістів, впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовним порок, через що вислів сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця краще ставити вада серця. «На початку нашого століття фахівці були безпорадні перед ревматичною клапанною вадою серця» (з газети).

Правильніше: усунути хиби (вади)

Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах: «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків», «Це оповідання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недоліків».
Утворений від кореня дієслова лічити в значенні «рахувати» й заперечної частки недо іменник недолік був синонімом слова нестача: «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 575 крб. 21 коп.»; «Знов у коморі натрапили на недоліки: не стає 15 кг гречки й 32 кг проса».
Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, віддавши його синоніму нестача, й витискує з ділової, а часом і з художньої мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідниками до російських недостаток, недочет. Таких слів є чимало: хиба, вада, огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніше зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки поставити огріхи: «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб, недоробок)»? На краще пішло б і в другій фразі, якби там стояло слово хиби (або вади): «Це оповідання захоплює й хвилює своїм змістом читача, але в ньому є багато стилістичних хиб (вад)».
Українська класична література й народна мова користуються словом недолік тільки в значенні «нестача»; для інших значень уживають наведених слів: «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).
Російському слову изъян, близькому своїм значенням до слова недостаток, в українській мові відповідають ґанжа (ґанджа) або ґандж, де перший звук — проривний, вимовляється, як латинське «g»: «Бувають люди з природженою ґанжею» (І. Нечуй-Левицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» (з живих уст).
Із цих прикладів бачимо, що наша мова має досить відповідників до російських недостаток, недочет, изъян, то чи варто заміняти всіх їх одним словом недолік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань, та й то нема в цьому потреби.

Правильніше: вада, хиба, недолік (нестача), огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок, ґанжа, ґандж

Правильніше: Помітити вади

Правильніше: Хиба, вада, огріх

Правильніше: Інваліди з вадами зору та слуху