БУДЬ-ЯКОГО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Без жодного і без будь-якого
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію без будь-якого (когось, чогось) на стилістично кращий варіант: без жодного (когось, чогось).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Роботи в аварійному будинку проводились без будь-яких дозволів. | Роботи в аварійному будинку проводились без жодних дозволів. |
По всякому поводу
Правильніше:
З будь-якого приводу
любою ціною
Правильніше:
за всяку ціну; за будь-яку ціну; будь-якою ціною; будь-якими способами (засобами)
Мова – не калька: словник української мови
будь-якою ціною
Правильніше:
за будь-яку (за всяку) ціну
Мова – не калька: словник української мови
без усяких сумнівів
Правильніше:
поза будь-яким (всяким) сумнівом; поза будь-якими (всякими) сумнівами; безсумнівно; нічого й казати; понад усякі сумніви
Мова – не калька: словник української мови
За будь-яку ціну, за всяку ціну і будь-якою ціною
Замініть конструкцію будь-якою ціною, якщо мовиться про цілковиту готовність до дії будь-що-будь, на стилістично кращий варіант: за будь-яку ціну, за всяку ціну.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Рекорд будь-якою ціною: американця підпалили і висадили в повітря. | Рекорд за будь-яку ціну: американця підпалили і висадили в повітря. |
будь-якою ціною
Правильніше:
за будь-яку ціну
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Будь-якою ціною
Правильніше:
За будь-яку ціну
який не є
Правильніше:
хоч би там який; будь-який; хоч і який
Мова – не калька: словник української мови
який завгодно
Правильніше:
будь-який; який хочеш; хоч який
Мова – не калька: словник української мови
розкішно; багато; без будь-яких обмежень
Правильніше:
на широку ногу; на всю губу
Мова – не калька: словник української мови
при любій (всякій) погоді
Правильніше:
за всякої (за будь-якої) погоди; хоч і яка буде погода
Мова – не калька: словник української мови
правдами й неправдами
Правильніше:
будь-якими засобами
Мова – не калька: словник української мови
починати будь-яку справу
Правильніше:
город городити
Мова – не калька: словник української мови
поза будь-яким порівнянням
Правильніше:
не до порівняння
Мова – не калька: словник української мови
по всякому поводу
Правильніше:
з будь-якого приводу; з будь-якої причини; будь з чого; аби з чого; з усякого приводу
Мова – не калька: словник української мови
незважаючи ні на що
Правильніше:
хоч би там що; за всяку (будь-яку) ціну
Мова – не калька: словник української мови
за будь-якої погоди
Правильніше:
дощ не дощ; сніг не сніг
Мова – не калька: словник української мови
за будь-яких обставин; будь-що; неодмінно
Правильніше:
хай хоч грім (каміння) з неба; хоч би трупом ліг; що б там (то) не було (не коштувало, не стало); хай там що
Мова – не калька: словник української мови
готовий на будь-яку авантюру
Правильніше:
готовий хоч на край світу
Мова – не калька: словник української мови
будь-якими засобами (способами)
Правильніше:
усіма силами
Мова – не калька: словник української мови
будь-який; не вибраний; не підібраний
Правильніше:
який попало
Мова – не калька: словник української мови
без будь-якої тривоги; без жалю; без переживань
Правильніше:
з легким серцем; з легкою душею
Мова – не калька: словник української мови
без будь-якої причини
Правильніше:
ні сіло ні впало
Мова – не калька: словник української мови
без будь-якої вигоди; невдячно
Правильніше:
ні за спасибі
Мова – не калька: словник української мови
без будь-яких затрат праці; дуже легко
Правильніше:
як чарівною (чарівничою, чародійною) паличкою
Мова – не калька: словник української мови
Будь-який і будь який
За Правописом (§28 2. б) займенник будь-який пишеться з дефісом.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
Коробка вартістю $99 перетворює будь який смартфон на 3D-принтер. | Коробка вартістю $99 перетворює будь-який смартфон на 3D-принтер. |
У будь-якому разі і у будь-якому випадку
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у будь-якому випадку на стилістично кращий варіант: у будь-якому разі.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Але головне у будь-якому випадку не форма, а зміст! | Але головне у будь-якому разі не форма, а зміст! |
Будь-який, довільний і любий
Якщо прикметник любий вжито не на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий», замініть: будь-який, довільний, кожен.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
У нашій школі любий учень знає, що директор дуже суворий. | У нашій школі будь-який учень знає, що директор дуже суворий. |
АЛЕ:
Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду (Григорій Тютюнник).
Будь-яки́й
Синонім до слів якийсь, кожний, всякий, що їх слід вибирати залежно від контексту. В усному мовленні до цього ряду іноді помилково додають неіснуюче в українській мові слово любий (є любий, але з іншим наголосом і значенням). Отже, не можна сказати «Любий учень відповість на це запитання», а треба: «Кожний (всякий, будь-який) учень відповість на це запитання».
будь-хто, будь-який, усякий 1, кожний, перший-ліпший, улюблений, любимий, любий
1. Любий – любимий – улюблений
Любий. Якщо наголос у цьому слові на першому складі, то воно означає «милий, дорогий, коханий». Саме його використовували наші класики й народна творчість. «Ні, любий, я тобі не дорікаю» (Леся Українка). Якщо наголос на останньому складі, знайте: такої лексеми немає в українській літературній мові. Це слово-покруч прийшло у рекламу та в ЗМІ із суржику. Під впливом російського любой багато хто каже і пише: любий з нас, любі організації, на любий смак тощо. Такі вислови ненормативні. Відповідник російському любой – будь-який, усякий, кожний, перший-ліпший, про що вже йшлося в одній з попередніх публікацій.
Любимий. У мовному вжитку трапляються вислови з цим дієприкметником, котрий містить у собі відтінок пасивності, наприклад, «Мою першу, любиму й досі, вчительку звали Олена Северинівна» (Степан Олійник). Протиставлення пасивності активному станові особливо виразно проступає в зіставлювальних формах: «Зараз для мене щастя – любити вас і бути любимим» (Іван Кочерга). Орудний відмінок підкреслює пасивність, і тому сполучення типу любимий кимось («Любимий киянами парк») підтримує таке слововживання, хоча саме воно непродуктивне в нашій мові, якоюсь мірою суперечить її граматичній системі.
Відчуття системної невідповідності спричинило поширення іншої форми з тим самим значенням – улюблений. «Улюбленим заняттям Антосі було малювання» (Олесь Донченко). З погляду сучасної лексичної і граматичної норм перевагу треба надавати висловам улюблена справа (а не любима справа), улюблена книжка, улюблений письменник, улюблені місця, улюблений колір і т. ін.
2. Любимий і улюблений
Розрізняються значенням. Любимий – той, що оточений чиєюсь любов'ю, викликає в когось це почуття. Здебільшого вживається у сполученні із словами, що виражають одиночне поняття. Любима Вітчизна, любимий Київ. Улюблений – такий, якого серед інших найбільше люблять, який найвищою мірою відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам. Улюблена роль, улюблений жанр.
Підмінювати одне слово іншим не рекомендується. Помилковим є вживання: любимий літературний герой, любима книжка.
Любий. Якщо наголос у цьому слові на першому складі, то воно означає «милий, дорогий, коханий». Саме його використовували наші класики й народна творчість. «Ні, любий, я тобі не дорікаю» (Леся Українка). Якщо наголос на останньому складі, знайте: такої лексеми немає в українській літературній мові. Це слово-покруч прийшло у рекламу та в ЗМІ із суржику. Під впливом російського любой багато хто каже і пише: любий з нас, любі організації, на любий смак тощо. Такі вислови ненормативні. Відповідник російському любой – будь-який, усякий, кожний, перший-ліпший, про що вже йшлося в одній з попередніх публікацій.
Любимий. У мовному вжитку трапляються вислови з цим дієприкметником, котрий містить у собі відтінок пасивності, наприклад, «Мою першу, любиму й досі, вчительку звали Олена Северинівна» (Степан Олійник). Протиставлення пасивності активному станові особливо виразно проступає в зіставлювальних формах: «Зараз для мене щастя – любити вас і бути любимим» (Іван Кочерга). Орудний відмінок підкреслює пасивність, і тому сполучення типу любимий кимось («Любимий киянами парк») підтримує таке слововживання, хоча саме воно непродуктивне в нашій мові, якоюсь мірою суперечить її граматичній системі.
Відчуття системної невідповідності спричинило поширення іншої форми з тим самим значенням – улюблений. «Улюбленим заняттям Антосі було малювання» (Олесь Донченко). З погляду сучасної лексичної і граматичної норм перевагу треба надавати висловам улюблена справа (а не любима справа), улюблена книжка, улюблений письменник, улюблені місця, улюблений колір і т. ін.
2. Любимий і улюблений
Розрізняються значенням. Любимий – той, що оточений чиєюсь любов'ю, викликає в когось це почуття. Здебільшого вживається у сполученні із словами, що виражають одиночне поняття. Любима Вітчизна, любимий Київ. Улюблений – такий, якого серед інших найбільше люблять, який найвищою мірою відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам. Улюблена роль, улюблений жанр.
Підмінювати одне слово іншим не рекомендується. Помилковим є вживання: любимий літературний герой, любима книжка.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Любий, любий, любимий, перший-ліпший, перший-кращий, будь-який, кожний, усякий, улюблений
«У нашій школі любий учень розповість біографію Тараса Шевченка», — кажуть навіть учителі, замість того, щоб висловитись правильно: «Кожний (або всякий, будь-який, перший-ліпший, перший-кращий) учень розповість біографію».
Прикметник любий означає не «будь-який», як у російській мові любой, із якого й скалькували ті, що не знають гаразд української мови, нібито українське любий, а — «милий»: «Ні, любий, я тобі не дорікаю» (Леся Українка); «Дихни на повні груди, народе любий мій!» (П. Тичина), — або «приємний»: «Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив» (М. Номис).
Інколи трапляється не тільки в сучасній публіцистиці, а й у художніх творах прикметник любимий, що має тенденцію витиснути давній прикметник улюблений: «Вишивання — це її любима робота». Та чи є потреба в такій заміні? Давно відомий прикметник улюблений цілком передає те поняття, що його вкладають у любимий: «Улюбленим заняттям Антосі було малювання» (О. Донченко); «І шлють усі хвалу й привіт улюбленій країні...» (Н. Забіла) .
Іноді прикметник улюблений виступає синонімом слова коханий: «Вона бачила Ольгу... на таємних сходинах з улюбленим» (І. Франко).
Близькими за своїм значенням до прикметника улюблений є іменники улюбленик («...я був улюблеником у сім'ї». — М. Коцюбинський) та улюбленець — відповідники до російських слів любимец, баловень.
Прикметник любий означає не «будь-який», як у російській мові любой, із якого й скалькували ті, що не знають гаразд української мови, нібито українське любий, а — «милий»: «Ні, любий, я тобі не дорікаю» (Леся Українка); «Дихни на повні груди, народе любий мій!» (П. Тичина), — або «приємний»: «Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив» (М. Номис).
Інколи трапляється не тільки в сучасній публіцистиці, а й у художніх творах прикметник любимий, що має тенденцію витиснути давній прикметник улюблений: «Вишивання — це її любима робота». Та чи є потреба в такій заміні? Давно відомий прикметник улюблений цілком передає те поняття, що його вкладають у любимий: «Улюбленим заняттям Антосі було малювання» (О. Донченко); «І шлють усі хвалу й привіт улюбленій країні...» (Н. Забіла) .
Іноді прикметник улюблений виступає синонімом слова коханий: «Вона бачила Ольгу... на таємних сходинах з улюбленим» (І. Франко).
Близькими за своїм значенням до прикметника улюблений є іменники улюбленик («...я був улюблеником у сім'ї». — М. Коцюбинський) та улюбленець — відповідники до російських слів любимец, баловень.
у любому випадку
Правильніше:
у будь-якому разі
Словник-антисуржик.
любий
Правильніше:
будь-хто, будь-який, який-небудь, всякий, кожний, перший-ліпший, перший-кращий
Словник-антисуржик.
При будь-яких обставинах
Правильніше:
За будь-яких обставин
Усякою ціною загострити увагу на
Правильніше:
Будь-якою ціною загострити увагу на
Йому подобається люба пісня
Правильніше:
Йому подобається будь-яка пісня
Без будь-яких виключень
Правильніше:
Без жодних винятків