БУВАЄ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: буває, що п'яний гуляє

Правильніше: і з маком і з таком

Правильніше: то з маком, то з таком; коли густо, а коли й пусто; часом з квасом, порою з водою

Правильніше: часто буває, що…

Правильніше: диму без вогню не буває; де верба, там і вода; де не горить, там і не куриться

Правильніше: часто буває

Правильніше: коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося

Правильніше: диму без вогню не буває

Правильніше: буває, що й багаті плачуть; що з тих кубків, як повні сліз

Правильніше: зовнішній вигляд часом обманює; врода буває облудна; колос на глиняних ногах

Правильніше: буває (трапляється) з усяким

Конструкція мати місце, що вказує на факт якоїсь події, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: бути, траплятися, відбуватися;

АБО

перефразуйте речення.

АЛЕ:

Він має місце біля вікна.

Правильніше: наче й не було нічого; любенько; любісінько; наче й не він (вона); як ніде нічого

Правильніше: наче (немовби, як ) і не було

Правильніше: щасливо! щасти [доле]! бувайте здорові! на все добре!

Правильніше: учащати до кого; оббивати пороги

Правильніше: нема роду без вироду; нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка; у болоті не без чорта; кожна отара не без паршивої вівці; і між доброю капустою бувають гнилі качани

Правильніше: бита голова; битий жак; людина бувала; бувалий, бувалець

Правильніше: доводилося бувати

Правильніше: будь здоров; бувай

Правильніше: знерідка траплялося

Правильніше: бував у бувальцях; битий на всі копита; бачив смаленого вовка; знає усі входи й виходи; стріляний (старий) горобець; старий вовк; битий жук (жак)

Правильніше: раз козі смерть

Правильніше: бувати у вищому світі (товаристві); бувати на людях; виходити на люди

Правильніше: мати місце

Правильніше: бувати серед людей

Правильніше: побачити багато (немало) світу (світа)

Правильніше: старий лис; стара лисиця; битий собака; битий жак (жук); бита голова; стріляний горобець

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

Замініть дієслово доводилося, якщо мовиться не про примушування до чогось, а про типову подію в минулому, на стилістично кращий варіант: траплялося. Або перебудуйте речення, використавши конструкцію: бувало, що.

АЛЕ:

Мені часто доводилося давати пояснення слідчому (тобто слідчий змушував мене давати пояснення).

Найчастіше вставними бувають і виділяються комами такі слова й сполучення: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, втім, гадаю, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, природно, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, скажімо, слід гадати, справді, трапляється, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.

У 11-томному академічному тлумачному словникові української мови (СУМ) зазначено, що будь здоров (здорова), будьте здорові – ввічливе побажання при прощанні. Бувай здоров (здорова) – це також усталена форма прощання з окремою людиною, відповідно бувайте здорові – прощання з кількома особами або з однією, коли звертаються до неї на «ви». «Засвистали партизани вночі по діброві, Виряджали їх дівчата: – Бувайте здорові!» (Андрій Малишко).
Отже, словосполучення будьте здорові та бувайте здорові можна розглядати як тотожні за значенням. Але між ними все-таки є певна відмінність. Зворот будьте здорові являє собою сталу формулу; вилучення одного з її компонентів руйнує вислів. А в формулах бувай здоров (здоровий, здорова), бувайте здорові, якщо відкинути друге слово, перше може виступати самостійно (бувай, бувайте) з тим самим значенням, що й усе сполучення.
Вислів бувайте здорові та його скорочений варіант уживаються лише при прощанні, а будь (будьте) здоровий, здорова (здорові) – й у інших ситуаціях, зокрема як форма привітання (тільки в останньому випадку узвичаєний інакший порядок слів: здоров був, здорова була, здоровенькі були).

Ми часто вдаємось до слова зустрічатися, коли, власне, ніякої зустрічі нема й не може бути: «Край поля зустрічалися старі пні», — пише письменник-початківець; «Серед сільської молоді тепер багато зустрічається добрих спортсменів», — читаємо в районній газеті; «Такі види рослин зустрічаються тільки на півдні країни», — запевняє в статті науковець, і навіть у поважній рецензії бачимо: «У підручнику зустрічаються подекуди невдалі приклади».
Дієслово зустрічатися (зустрітися) має вужче значення, ніж відповідне російське встречаться, його слід ставити там, де справді йдеться про зустріч когось із кимось: «Павлюк зустрівся з ним на партзборах» (О. Копиленко); «По десятьох роках розлуки ми, нарешті, зустрілися» (з живих уст). Тільки такого значення надавала цьому слову й наша класика: «Думав, доля зустрінеться, спіткалося лихо» (Т. Шевченко).
Коли треба шукати українського відповідника до російського слова встречаться в значенні дієслів попадаться, наталкиваться, тоді слід уживати інших наших дієслів. Ось вони: траплятися («Села траплялися все рідше, а далі перед ними розіслався широкий степ». — І. Нечуй-Левицький), попадатися («Чи газета попадається, чи книжка — біда неписьменному». — А. Головко), бувати («Бувають і в нас такі дурила, що нап'ється на копійку, а нашкодить на карбованця». — З живих уст), натрапити («Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей». — Ганна Барвінок), надибати («Чудові були пущі. Тепер таких і не надибаєш, бо таких уже нема». — Марко Вовчок). Тритомний Російсько-український словник АН УРСР так само не дає дієслова зустрічатися в значенні російських встречаться, попадаться.
З цього видно, що й у наведених на початку реченнях треба було написати: «траплялися (або попадалися) старі пні», «трапляється (буває) багато добрих спортсменів» (або «можна натрапити на багатьох добрих спортсменів»), «такі різновиди рослин трапляються (попадаються)», «в підручнику трапляються (або можна натрапити на) невдалі приклади».

В українській мові є два минулі часи — минулий і давноминулий. Минулий час, не маючи особових закінчень, означає, що дія відбувалася в минулому, колись: я читав цю книжку; давноминулий час, який твориться з форм минулого часу відмінюваного дієслова й допоміжного дієслова бути, означає, що одна минула дія відбулась раніше від другої: я читав був цю книжку, та забув її зміст: «Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, і заборонив» (Марко Вовчок). Цією складеною формою давноминулого часу користуються й тоді, коли треба показати минулу перервану дію: «Лукаш... знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези» (Леся Українка).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).

Правильніше: Наче й не було нічого

Правильніше: Бувай! Будь здоров!