БОЛІЛЬНИК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Вболівальник і болільник

Замініть скалькований іменник болільник на стилістично кращий варіант: вболівальник.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Однак подальші дії болільника шокували арбітра і змусили зареготати весь стадіон. Однак подальші дії вболівальника шокували арбітра і змусили зареготати весь стадіон.

болільник, болільщик

Правильніше: уболівальник
Мова – не калька: словник української мови

болільник чи вболівальник?

Як наголошує мовознавець Олександр Пономарів, в українській спортивній термінології не без впливу російської мови незаслужено міцні позиції посідає слово болільник – пристрасний прихильник спортивних змагань. Закономірним у такому значенні є вболівальник (уболівальник), що походить від дієслова вболівати (уболівати) – переживати за щось, співчувати, піклуватися, дбати. Лексема боліти означає «давати відуття фізичного болю, завдавати страждань». Від нього навряд чи доцільно утворювати болільник у спортивному розумінні. Тож це слово є невмотивованою калькою російського болельщик. Невмотивованою через те, що витісняє закономірне українське вболівальник (уболівальник). Керуючись лексичними й семантичними нормами нашої літературної мови, маємо писати й казати: палкий уболівальник (не болільник) футболу; на стадіоні зібралися найзавзятіші вболівальники (не болільники).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Болільник чи вболівальник?

«Болільники довго не могли заспокоїтись після поразки "Динамо", — читаємо в одному періодичному виданні, а в другому: «Обличчя вболівальників красномовно свідчать про напругу й драматизм подій, що розгортались на льодовому полі в дні світового чемпіонату». То як треба назвати людину, що надмірно захоплюється на футбольних матчах та інших спортивних змаганнях, — болільник чи вболівальник?
Дієслово боліти, від якого творять іменник болільник, означає українською мовою «відчувати біль або жаль чи скорботу»: «Так болить спина, трудно розігнутися» (М. Коцюбинський); «Мене ж болить її відвічнеє страждання» (І. Франко). Зате коли мають на увазі не самий біль, а перебіг хвороби, тоді вживають дієслова хворіти: «Усе літо я хворіла» (Панас Мирний). Є ще в нашій мові слово вболівати, що означає — співчувати комусь, журитися за когось, брати чиєсь горе близько до серця: «Серце чогось щемить і щемить, наперед уболіваючи за чужими дітьми, як за своїм сином» (М. Стельмах). Від цього дієслова й утворено іменник уболівальник, яким позначають ту людину, що вболіває за невдачу або успіх гравця чи всієї спортивної команди. Наші академічні словники — Російсько-український та Українсько-російський — дають тільки слово уболівальник, якого й слід додержуватись, поки українські спортсмени й глядачі не вигадали нового слова для тих нестямців, що не можуть спокійно всидіти на змаганнях.

болільщик, болільник

Правильніше: вболівальник
Словник-антисуржик.