БОЛІЛЬНИК — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Вболівальник і болільник
Замініть скалькований іменник болільник на стилістично кращий варіант: вболівальник.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Однак подальші дії болільника шокували арбітра і змусили зареготати весь стадіон. | Однак подальші дії вболівальника шокували арбітра і змусили зареготати весь стадіон. |
болільник, болільщик
Правильніше:
уболівальник
Мова – не калька: словник української мови
болільник чи вболівальник?
Як наголошує мовознавець Олександр Пономарів, в українській спортивній термінології не без впливу російської мови незаслужено міцні позиції посідає слово болільник – пристрасний прихильник спортивних змагань. Закономірним у такому значенні є вболівальник (уболівальник), що походить від дієслова вболівати (уболівати) – переживати за щось, співчувати, піклуватися, дбати. Лексема боліти означає «давати відуття фізичного болю, завдавати страждань». Від нього навряд чи доцільно утворювати болільник у спортивному розумінні. Тож це слово є невмотивованою калькою російського болельщик. Невмотивованою через те, що витісняє закономірне українське вболівальник (уболівальник). Керуючись лексичними й семантичними нормами нашої літературної мови, маємо писати й казати: палкий уболівальник (не болільник) футболу; на стадіоні зібралися найзавзятіші вболівальники (не болільники).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Болільник чи вболівальник?
«Болільники довго не могли заспокоїтись після поразки "Динамо", — читаємо в одному періодичному виданні, а в другому: «Обличчя вболівальників красномовно свідчать про напругу й драматизм подій, що розгортались на льодовому полі в дні світового чемпіонату». То як треба назвати людину, що надмірно захоплюється на футбольних матчах та інших спортивних змаганнях, — болільник чи вболівальник?
Дієслово боліти, від якого творять іменник болільник, означає українською мовою «відчувати біль або жаль чи скорботу»: «Так болить спина, трудно розігнутися» (М. Коцюбинський); «Мене ж болить її відвічнеє страждання» (І. Франко). Зате коли мають на увазі не самий біль, а перебіг хвороби, тоді вживають дієслова хворіти: «Усе літо я хворіла» (Панас Мирний). Є ще в нашій мові слово вболівати, що означає — співчувати комусь, журитися за когось, брати чиєсь горе близько до серця: «Серце чогось щемить і щемить, наперед уболіваючи за чужими дітьми, як за своїм сином» (М. Стельмах). Від цього дієслова й утворено іменник уболівальник, яким позначають ту людину, що вболіває за невдачу або успіх гравця чи всієї спортивної команди. Наші академічні словники — Російсько-український та Українсько-російський — дають тільки слово уболівальник, якого й слід додержуватись, поки українські спортсмени й глядачі не вигадали нового слова для тих нестямців, що не можуть спокійно всидіти на змаганнях.
Дієслово боліти, від якого творять іменник болільник, означає українською мовою «відчувати біль або жаль чи скорботу»: «Так болить спина, трудно розігнутися» (М. Коцюбинський); «Мене ж болить її відвічнеє страждання» (І. Франко). Зате коли мають на увазі не самий біль, а перебіг хвороби, тоді вживають дієслова хворіти: «Усе літо я хворіла» (Панас Мирний). Є ще в нашій мові слово вболівати, що означає — співчувати комусь, журитися за когось, брати чиєсь горе близько до серця: «Серце чогось щемить і щемить, наперед уболіваючи за чужими дітьми, як за своїм сином» (М. Стельмах). Від цього дієслова й утворено іменник уболівальник, яким позначають ту людину, що вболіває за невдачу або успіх гравця чи всієї спортивної команди. Наші академічні словники — Російсько-український та Українсько-російський — дають тільки слово уболівальник, якого й слід додержуватись, поки українські спортсмени й глядачі не вигадали нового слова для тих нестямців, що не можуть спокійно всидіти на змаганнях.
болільщик, болільник
Правильніше:
вболівальник
Словник-антисуржик.