БАРВА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Барва, колір, тон, відтінок, колорит і фарба

Замініть іменник фарба, якщо його використано в абстрактному значенні, на стилістично кращий варіант: барва, колір, тон, відтінок, колорит.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Яскраві фарби української весни. Яскраві барви української весни.
Усі фарби нічного неба. Усі кольори  нічного неба.

АЛЕ:

фарба — речовина для фарбування.

У нас можна купити акрилову водоемульсійну фарбу, латексну, силіконову та інші.

фарба, барва

Кольорова речовина, якою мастять чи малюють, називається фарбою. А барва – то природний колір, тон, колорит, відтінок. Під впливом російської мови, де слово краска виражає обидва ці поняття, в наших засобах масової інформації іменнику фарба часом надають не властивого йому абстрактного значення: «Фарби осіннього лісу; заіскритися фарбами; фарби народного мистецтва». Нормативні українські сполучення: водяні фарби, олійні фарби, синя (зелена, жовта) фарба; барви осіннього лісу, заіскритися барвами, барви народного мистецтва.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Фарба, барва, краска

Щодо слів фарба й барва помиляються часом навіть деякі письменники, неправильно вживаючи їх: «Рожеві вуста, на яких грає стільки фарби й сонця, співчутливо питають», «Обличчя, пофарбовані полум'ям під гарячу мідь». У цих фразах слова фарба й пофарбовані ніяк не підходять, бо тут мовиться не про косметичну речовину, якою фарбують жінки губи або й обличчя, а про зорове враження, колір, що зветься українською мовою — барва: «Край неба на сході весело рум'янився, мінився радісними барвами» (В. Козаченко). Від цього слова походить відомий прикметник барвистий («Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі». — В. Сосюра), як і прислівник барвисто («Рай земний, едем барвисто-пишний». — П. Куліш).
Кольорова речовина, якою мастять чи фарбують або малюють, зветься фарбою. Розрізняють фарби за матеріалом, із якого виготовлено, та за призначенням: олійні, акварельні, рослинні, друкарські, фарбарські, а також за кольором: червона фарба (або червінка чи червоне красило), біла (або білило, біль), жовта (або жовтило, жовтка), зелена (або зелінка) тощо. Наведемо приклади: «Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою» (І. Нечуй-Левицький); «В цю хвилину назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій» (Леся Українка); «На стіні проти стола висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами» (М. Коцюбинський).
Крім слів барва й фарба, є в українській мові й слово краска: «Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському» (А. Кримський).

сіяти барвами

Правильніше: грати барвами
Мова – не калька: словник української мови

переливатися всіма кольорами веселки

Правильніше: веселкою грати; грати (мінитися, грати- мінитися, леліти) всіма барвами веселки
Мова – не калька: словник української мови

надмірно перебільшувати

Правильніше: згущувати барви
Мова – не калька: словник української мови

і оком не моргне

Правильніше: і барвою не поведе
Мова – не калька: словник української мови

згущувати краски

Правильніше: згущати (згущувати) барви; перебирати (перебільшувати) міри (міру); брати через край
Мова – не калька: словник української мови

Гамма барв

Правильніше: Гама барв