БАГАТИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
хтось дуже багатий
Правильніше:
з горла лізе (пре, преться); лантух (торба, мішок, міх) з грошима
Мова – не калька: словник української мови
одухотворений
Правильніше:
багатий духом; окрилений; одуховлений; опромінений; натхненний; піднесений
Мова – не калька: словник української мови
курчат по осені рахують
Правильніше:
поки хвалько нахвалиться, будько добудеться; що було – бачили, а що буде – побачимо; восени й курчата курми будуть; восени й горобець багатий; кажуть «гоп», як перескочать
Мова – не калька: словник української мови
коста-ріка
Правильніше:
багатий берег
Мова – не калька: словник української мови
гол як сокол;
Правильніше:
голий як бубон (як руда миша, як долоня, як турецький святий, як горобець під стріхою); багатий, як циган на блохи
Мова – не калька: словник української мови
він не настільки багатий, щоб…
Правильніше:
він не такий багатий, щоб…
Мова – не калька: словник української мови
багатий чим
Правильніше:
багатий на що
Мова – не калька: словник української мови
багатий край
Правильніше:
обітована земля
Мова – не калька: словник української мови
багатий врожай
Правильніше:
великий урожай
Мова – не калька: словник української мови
Особливості деяких прикметників у словосполуках
Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
чим багаті, тим і раді
Правильніше:
що хата має, тим приймає; що маємо, тим вітаємо
Мова – не калька: словник української мови
стати багатим
Правильніше:
забагатіти, розбагатіти
Мова – не калька: словник української мови
на стрільця й звір біжить
Правильніше:
багатому й чорт яйце несе
Мова – не калька: словник української мови
і через золото сльози ллються
Правильніше:
буває, що й багаті плачуть; що з тих кубків, як повні сліз
Мова – не калька: словник української мови
багатому й чорт гроші носить
Правильніше:
за багачем сам чорт з калачем
Мова – не калька: словник української мови
багаті теж плачуть
Правильніше:
срібло-злото тягне в болото
Мова – не калька: словник української мови
Багата героями
Правильніше:
Багата на героїв