ЧОМА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: для чого?; чому?; з якої речі?; навіщо?

Правильніше: чого?; чому?; з чого?; чого б це?; через що?; з якої причини?; з якого б це дива?

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію не при чому на стилістично кращий варіант: ні до чого, непричетний (до цього).

Перевірте вживання дієслова піддати (чому) і в разі потреби замініть:

узяти (на що, під що) — спрямувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;

накласти (що) — призначити стягнення, штраф;

наразити на (що) — ризикнути;

віддати (до чого, на що, під що) — порушити проти когось судову справу.

АЛЕ:

піддати — допомогти кому-небудь піднімати щось важке.

Данько піддав йому мішка на плече (Олесь Гончар).

Перевірте вживання дієслова піддавати (чому) і в разі потреби замініть:

брати (на що, під що) — спрямовувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;

накладати (що) — призначати стягнення, штраф;

наражати на (що) — ризикувати;

віддавати (до чого, на що, під що) — порушувати проти когось судову справу.

АЛЕ:

піддавати — допомагати кому-небудь піднімати щось важке.

Було таке, що навіть допомагав інколи чоловікам піддавати мішки на плечі.

Замініть іменник попередження, якщо мовиться про недопущення якогось негативного явища, на правильний варіант: запобігання (чому), відвернення (чого).

АЛЕ:

попередження — наперед повідомляти кого-небудь про щось.

Нам надійшло попередження про можливе погіршення погоди.

.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію залишити в спокої (кого, що), залишатися на стилістично кращий варіант: дати (чистий, святий) спокій (кому, чому), не турбувати (кого, що); мати (чистий, святий) спокій.

Якщо до конструкції від радості можна поставити питання чому?, то використайте нормативний варіант: з радості.

Замініть скальковану конструкцію слідуючи (чому) на стилістично кращий варіант: дотримуючись (чого); рухаючись (за чим, куди).

Якщо до конструкції від несподіванки можна поставити питання чому?, то використайте нормативний варіант: з несподіванки.

Замініть слово дякуючи, якщо це не дієприслівник, а прийменник, на стилістично кращий варіант: завдяки (чому).

АЛЕ:

дякуючи — висловлюючи подяку.

Сьогодні схиляємо голови перед владикою Cофроном, дякуючи за його підтримку та духовну працю.

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом чого (чому…) б не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч чого (чому…), хай чого (чому…).

АЛЕ:

Немає в цьому ресторані нічого, чого б не скуштували ми особисто.

Замініть конструкцію заснований на (чому) на стилістично краще: (що) ґрунтується на (чому).

АЛЕ:

Це місто засноване на березі Дніпра.

Замініть дієслово відбитися, якщо мовиться про вплив, на стилістично кращий варіант: позначитися (на кому, чому).

АЛЕ:

М'яч відібився від стіни.

Замініть конструкцію за рахунок:

• якщо мовиться про оплату чогось грошима, на стилістично кращий варіант: за (на) кошт (кого, чий), коштом (чиїм), на (чиї) гроші;
• якщо мовиться про причину або наслідок дії, оберіть на стилістично кращий варіант: користуючись з (чого), використовуючи (що), завдяки (чому), через (що), внаслідок (чого). Або перебудуйте речення, зберігши його загальне значення.
  

Замініть скальковану конструкція у протилежність (чому) на стилістично кращий варіант: на противагу (чому).

Замініть дієслово відбиватися, якщо мовиться про вплив, на стилістично кращий варіант: позначатися (на кому, чому).

АЛЕ:

М'яч відіб'ється від стіни.

Замініть скальковану конструкцію згідно (чого, чому), на правильний варіант: згідно з (чим).

АЛЕ:

Добрий був ґазда Михайло: по-сусідськи, згідно, гарно проживав свій вік (Іван Франко).

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію багато в чому, коли мовиться про спосіб дії, на стилістично кращий варіант: значно, дуже, вельми, істотно, суттєво.

АЛЕ:

Він багато в чому вбачає загрозу.

1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.

Правильніше: радіти (радий) з чого

Правильніше: наполягати (на чому)

Правильніше: наслідувати кого, що

Правильніше: навчатися (вчитися) чого

Читачі запитують, чому в назві міста Біла Церква слово церква пишуть з великої літери. У цьому складеному найменуванні зазначена лексема втратила своє пряме, конкретне значення. А коли слово не є родовою назвою для даної категорії предметів, то, як сказано в «Українському правописі», воно пишеться з великої букви: Жовті Води, Микільська Слобідка, Зелений Гай, Великі Луки, Біла Церква.

Правильніше: дивуватися з чого

Тому, що журналісти таких видань не знають чинного правопису. А згідно з ним назви найвищих державних посад маємо писати з великої літери: Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, Генеральний прокурор України; Президент США, Президент Франції, Президент Росії, Прем'єр-міністр Канади.

Правильніше: відповідно до чого

Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).

Правильніше: Наче й не було нічого

Правильніше: Французам є чого повчитися

Правильніше: Сестра не мала в що одягнутися