ІНДИВІД

індиві́д (книжн.) особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей

душа́

елеме́нт (розм.) про особу перев. з негативними рисами.

люди́на

особи́стість

суб'є́кт (розм.)

чолові́к

індиві́дуум (книжн.)

індивідуа́льність

Цифрові лексикографічні системи української мови

особа

особистість

персона

смертний (як ім.)

індивідуум

жм. <жива> душа

Словник синонімів Караванського

індивід істота

о́соб

особина (сов.)

Словник синонімів Караванського

індивід яскравий

феномен

Словник синонімів Караванського

індивід

особа

особень

суб'єкт

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

індивід

людина

особа

Мова – не калька: словник української мови

індивід окрема

людина

особа

персона

Словник синонімів Караванського

індивід

особа

особистість

індивідуальність

індивідуум

Словник синонімів Караванського

індивід

особина

голова (фр.)

душа

особняк (г.)

еґо

<жива> одиниця

ОСОБ(ЕНЬ)

Словник синонімів Караванського

індивід

суб'єкт (КН.)

людина

особа

птах (п.)

птаха

риба

тип (підозрілий ЖМ.)

фрукт (сов.)

індивідуум

Словник синонімів Караванського

індивід цікавий

тип

екземпляр

субєкт (підозрілий)

фрукт (д.)

індивідуум

Словник синонімів Караванського

індивід

характер (П.)

особа

тип

фр. еґо

Словник синонімів Караванського