ЧИНОВНИК

чино́вник (зневажл.) службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах

бюрокра́т службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах.

канцеляри́ст (зневажл.) працівник апарату, що формально, по-бюрократичному ставиться до виконання своїх обов'язків.

чинодра́л (розм. зневажл.) те саме, що чино́вник, чину́ша.

чину́ша (розм. зневажл.) те саме, що чино́вник; чинодрал.

справця

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

урядник

Мова – не калька: словник української мови

посадовець (р.)

службовий (як ім.)

урядник (б. з.)

Словник синонімів Караванського

посадовець (ок.)

урядова <сов. посадова> особа

Словник синонімів Караванського