ЦЕРБЕР

це́рбер (зневажл.) той, хто охороняє кого-, що-небудь

охоро́нець

охоро́нник

ри́нда (іст.) при князях, царях.

Цифрові лексикографічні системи української мови

цербер МІТ.

змій-пес

Словник синонімів Караванського

цербер (ЖМ.)

злий собака

Словник синонімів Караванського

цербер (П.)

лютий охоронець

<сумлінний> страж

Словник синонімів Караванського

пес лютий

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

цербер

барбос (П.)

вислугач

вислужник

служака

Словник синонімів Караванського

цербер чужої волі

виконавець

посіпака

сліпе знаряддя

Словник синонімів Караванського

цербер (злий)

охоронець

вартовий

гайдук (князя)

охоронник

сердюк (гетьмана)

сторож

страж

хоронитель (ур.)

Словник синонімів Караванського

цербер хто

пес

вислугач

вислужник

посіпака

псявіра (лай.)

Словник синонімів Караванського

цербер (п.) вірний

сатрап (П.)

виконавець волі тирана

вірнопідданий слуга

Словник синонімів Караванського

цербер Л.

собака

вислугам

погань

сатрап

Словник синонімів Караванського

цербер (неґ.)

сторож

вартовий (як ім.)

вартівник

страж (ур.)

Словник синонімів Караванського