ТУР — СИНОНІМІЯ

тур переговорів, змагань

Словник синонімів Караванського

тура (д.) туристична

Словник синонімів Караванського

тур танцю

Словник синонімів Караванського

тура (д.) з поворотом

Словник синонімів Караванського

тур вояж круговим маршрутом

валка (Д.)
дорога (ЖМ.)
цикл (див.)
жм. рип <н. одним рипом>
Словник синонімів Караванського

ту́рити (розм.) змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.

виганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.) виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
вику́рювати (розм.) примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
випира́ти (розм.) грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.) те саме, що випрова́джувати 1.
виряджа́ти (розм. рідко) проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
виставля́ти проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
відправля́ти (розм., рідше) випроводжати когось, відсилати.
гна́ти примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти.
наганя́ти (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
наго́нити (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше) примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.

ту́рити (розм.) змушувати рухатися в певному напрямку

ганя́ти туди й назад або багато разів.
турля́ти (розм.)

тура

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

тура

Мова – не калька: словник української мови