СПОСІБНИЙ

спосі́бний (розм.) який має природні здібності до чогось

вда́лий

вда́ний (рідко.)

вда́тний

доте́пний (рідко)

зда́ний (діал.)

зда́тний (рідше)

зді́бний

кебе́тливий (розм.)

кебе́тний (розм.)

спосо́бний (розм.)

сте́пний (розм.)

уда́лий (рідко)

уда́ний (рідко.)

уда́тний

хистки́й (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

спосі́бний (розм.) який може, уміє робити, виконувати що-небудь

го́ден (перев. з не, розм.)

го́дний (перев. з не, розм.)

зда́лий (діал.)

зда́тен який може, уміє робити, виконувати що-небудь.

зда́тний

зуга́рний (розм.)

прида́тний

спосо́бний (розм.)

спромо́жний

судни́й (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

догадливий

здатний

здібний

кебетливий

кебетний

мудрий

тямучий

тімашний

тіме́нний

удатний

хисний

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спосібний (г.) комфортабельний

зручний

вигідний

практичний (ф.)

Словник синонімів Караванського

спосібний

догадливий

дотепний

кмітливий

метикуватий

мудрий

тямовитий

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спосібний

методичний

зладний

постійний

систематичний

уладний

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спосібний

мудрий (вона)

догадливий

дотепний

здібний

кебетливий

кебетний

кмета

кметливий

розумниця

тямкий

тямовитий

хисний

Словник чужослів Павла Штепи (1977)