СЕРЕДИНА

сере́дина (розм.) внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями

дух

душа́

души́ця (зневажл.)

нутро́ (розм.)

утро́ба (розм.)

бабе́шки (мн., діал.)

бе́бехи (розм.)

бе́льбахи (зневажл.)

бе́льбухи (зневажл.)

лі́вер нутрощі забитої тварини, що вживаються в їжу.

ну́трощі

нутро́ (розм.)

печінки́ (розм.) звичайно про внутрішні органи людини.

по́дріб (діал.) нутрощі вбитої тварини; зневажл. - про внутрішні органи людини.

по́трох (рідше)

по́трух

осе́ре́ддя (рідше.) те саме, що осере́док 1, 4.

осере́док серединна, центральна частина чого-небудь; середина.

центр середина, середня частина чого-небудь.

вну́трішність простір у середині чого-небудь, а також те, що є в ньому.

ну́трощі (розм.) внутрішня частина, середина чого-небудь.

нутро́ (розм.) внутрішня частина чого-небудь.

осе́ре́ддя (рідше) те саме, що осере́док 1, 4.

осере́док внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.).

серцеви́на внутрішня, серединна частина чого-небудь.

полови́на середина якої-небудь віддалі, якогось проміжку часу і т. ін.

Словник синонімів Караванського

центр

Мова – не калька: словник української мови