РУНЬ — СИНОНІМІЯ

рунь (поет.) перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту

посі́в (розм.)
про́рість густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин.

рунь

Словник синонімів Караванського

рунь

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

рунь

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

ру́нути (діал.) звалитися, перекинутися на землю, втративши рівновагу, опору

берки́цнути (розм.) однокр. до берки́цати- Раптом упасти, перекинувшись.
берки́цнутися (розм.) зненацька упасти, перекинувшись.
берки́цьнути (розм.) однокр. до берки?цати- Раптом упасти, перекинувшись.
берки́цьнутися (розм.) зненацька упасти, перекинувшись.
бри́кнути (діал.) упасти, перекинутися.
впа́сти звалитися, перекинутися на землю, втративши рівновагу, опору.
гу́цнути (розм.) упасти з великою силою, створюючи шум.
загуді́ти (розм.) з шумом упасти звідки-небудь, звалитися.
загусти́ (розм.) з шумом упасти звідки-небудь, звалитися.
звали́тися втративши опору, рівновагу, упасти, перекинутися.
ля́пнутися (розм.) те саме, що упа́сти1; гепнутися.
па́сти док. до па́дати 1–5, 7–9, 11- звалитися на землю, втративши рівновагу, опору в основі, в ногах.
переки́нутися упасти, звалитися на спину.
повали́тися безсило опуститися, лягти на що-небудь (від утоми, слабості і т. ін.).
покоти́тися звалитися.
полеті́ти (розм.) утративши опору, рівновагу, зірвавшись звідкись, відділившись від чого-небудь, упасти, звалитися.
посу́нутися (розм.) упасти, звалитися.
упа́сти звалитися, перекинутися на землю, втративши рівновагу, опору.
хрьо́пнути (розм.) однокр. до хрьо́пати - впасти з великим шумом; хряснути, гуцнути.
хрьо́пнутися (розм.) те саме, що хря́пнутися- впасти з великим шумом; хряснути, гуцнути.
хря́пнути (розм.) однокр. до хря́пати.
хря́пнутися (розм.) упасти, звалитися з великим шумом; звалитися, хряснутися, гуцнути.
хря́снути (розм.) однокр. до хря́скати- впасти з великим шумом; хряснути, гуцнути.
хря́снутися (розм.) те саме, що хря́пнутися - впасти з великим шумом; хряснути, гуцнути.