ПРИБРАТИ

прибра́ти (що, розм., рідко.) зняти з полів, городів, садів те, що вродило; знімати урожай

зня́ти зібрати після достигання (хліб, плоди, овочі).

зібра́ти (що) зняти з полів, городів, садів те, що вродило; знімати урожай.

набра́ти (чого) набуати якої-небудь особливості, властивості; стати якимсь і т. ін.

прийня́ти набрати якогось вигляду, характеру.

набра́ти

набу́ти ставати власником кого-, чого-небудь, діставати, здобувати щось.

ви́рядити (кого) гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг.

ви́чепурити гарно, чепурно, пишно одягти кого-небудь.

приодягну́ти справити пристойний одяг кому-небудь.

приодягти́ справити пристойний одяг кому-небудь.

прихаху́лити (діал.) нарядити, причепурити.

розряди́ти дуже гарно, пишно убрати, одягти кого-небудь.

винести

виносити

забирати

забрати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

оптувати (прізвище)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)