ПОДРУГА

по́друга та, кого кохають

коха́на

коха́нка (рідше)

коха́ння (розм.)

ла́да (фольк.)

лю́ба

лю́бка (розм.)

лю́бонька (пестл.)

лю́бочка (пестл.)

люби́ма

любо́в

ми́ла

се́рде́нько (фольк.)

се́рде́чко (фольк.)

серденя́ (фольк.)

симпа́тія (розм.)

солодя́тко (фольк.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

посе́стриця

посестра

приятелька

товаришка

Словник синонімів Караванського

подруга (П.) З.

дружина

жінка

кохана

наречена

Словник синонімів Караванського

подруга

подруженька

подружина

подружка

подружниця

Словник синонімів Караванського

подруга

друженька

дружечка

дружина

дружинна

дружинонька

дружиночка

дружка

посе́стрина

посе́стриця

посестра

приятелька

супру́г

товаришка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

подруга

другиня

Мова – не калька: словник української мови

подруга моя

дівчина

кохана

любка

наречена

Словник синонімів Караванського

подруга моя

жінка

дружина

леді

моя

пара

половина (ж.)

стара (ф.)

супутниця <життя>

Словник синонімів Караванського

подруга

сестра (П.)

друг

товаришка

Словник синонімів Караванського

подруга

жона

дружина

дружинка

дружинонька

дружиночка

жінка

жінонька

жіночка

подруженька

подружка

супру́га

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

по́друг (діал.) одружена особа стосовно своєї дружини

мужи́к (діал.) чоловік (у 2 знач.).

Цифрові лексикографічні системи української мови

подруг

муж

дружино

дружиночок

подружок

супру́г

чоловік

чоловіченько

чоловічесько

чоловічок

Словник чужослів Павла Штепи (1977)