ПОВ'ЯНУТИ

пов'я́нути схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.

засни́діти (діал.) змарніти.

збля́кнути втратити свіжість, змарніти.

злиня́ти утратити жвавість, бадьорість; змарніти.

змарні́ти схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін.

зів'я́нути утратити молодість, красу; змарніти (про людину).

зів'я́ти утратити молодість, красу; змарніти (про людину).

осу́нутися стати худим, виснаженим, занедбаним.

пода́тися худнути, марніти, занепадати здоров'ям.

полиня́ти втратити свіжість; збліднути, змарніти.

помарні́ти схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін.

почорні́ти змінитися на обличчі, змарніти від горя, недуги і т. ін.

прив'я́нути поступово втрачати силу, рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим.

спогані́ти (розм.) ослабнути фізично; змарніти, податися.

зав'я́нути зробитися, стати в'ялим; зів'янути, засохнути від нестачі вологи.

зав'я́ти зробитися, стати в'ялим; зів'янути, засохнути від нестачі вологи.

зв'я́нути те саме, що зав'я́нути.

зів'я́нути стати в'ялим, сухим; засохнути (про рослини).

збля́кнути втратити виразність, яскравість.

побля́кнути втратити яскравість, виразність.

прив'я́нути злегка зав'янути, втратити свіжість (про рослини).

в'янути

зів'яти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)