ОТРУТА

отру́та речовина, здатна викликати отруєння

отру́я (діал.)

отрі́й (діал.)

тру́нок

тру́та (фольк.)

трути́зна (фольк.)

трути́на́ (фольк.)

труті́вка (фольк.)

трі́йло (діал.)

яд

їдь (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

давання

дання (в напої)

отру́я (г.)

отрі́й (поет.)

трута

трутизна

трутина

трі́йло

трійка

їдь (д.)

Словник синонімів Караванського

отрута рослинна

зілля (жм.)

трута-зілля

Словник синонімів Караванського

отрута з віхи

цикута

Словник синонімів Караванського

отрута мікробів

токсин (од.)

токсини (прв. мн.)

Словник синонімів Караванського

отрута (ФР.)

спокуса

Словник синонімів Караванського

отрута (П.)

злість

ненависть

Словник синонімів Караванського

отрута (зн.)

алькоголь

мед-вино

мед-горілка (зелений змій. флк.)

хміль (обр.)

Словник синонімів Караванського

отрута

яд

токсин

тру́тка

трута

трутизна

трутина

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

отрута

яд

жало

Мова – не калька: словник української мови