ОСОБА

осо́ба доросла особа жіночої статі

ба́ба (фам.) перев. старшого віку.

да́ма

жона́ (розм. рідше)

жі́нка

мада́м одружена, перев. міська.

моло́дка (розм.)

молоди́ця (розм.)

молоду́ха (діал.) перев. молода заміжня.

неві́ста (діал.)

па́ні

тьо́тя (розм.)

ті́тка (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

особистість

індивід

індивідуальність

індивідуум

Словник синонімів Караванського

особа висока

достойник (ІД.)

персона

цабе (ф.)

цяця

Словник синонімів Караванського

особа чарівна

дівчина

жінка

Словник синонімів Караванського

особа дійова

лицедій (б. з.)

персонаж

Словник синонімів Караванського

особа Ж.

постать

тіло

Словник синонімів Караванського

особа біологічна одиниця

особина

Словник синонімів Караванського

особа

індивід

особистість

персона

смертний (як ім.)

індивідуум

жм. <жива> душа

Словник синонімів Караванського

особа

гіпостась

образ

постать

іпостась (сов.)

Словник синонімів Караванського

особа жива

душа

людина

Словник синонімів Караванського

особа окрема

людина

персона

індивід

Словник синонімів Караванського

особа

суб'єкт (КН.)

людина

птах (п.)

птаха

риба

тип (підозрілий ЖМ.)

фрукт (сов.)

індивід

індивідуум

Словник синонімів Караванського

особа

характер (П.)

тип

індивід

фр. еґо

Словник синонімів Караванського

особа велика

цяця (ІР.)

достойник

туз (ІД.)

Словник синонімів Караванського

особа

чоловік (ЖМ.)

людина

Словник синонімів Караванського

особа

індивід

особень

суб'єкт

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

особа

осібняк

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

особа

індивід

людина

Мова – не калька: словник української мови

особа

індивідуум

особистість

Мова – не калька: словник української мови

особа

персона

постать

Мова – не калька: словник української мови