ОБИТЕЛЬ

оби́тель релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територія цієї громади

кля́штор католицький.

ла́вра великий православний чоловічий.

монасти́р

Цифрові лексикографічні системи української мови

апартмент

господа

жилище

житло

квартира

манастир

приміщення

приют

резиденція

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель (ур.)

манастир

Словник синонімів Караванського

обитель

апартамент

жилище

житло

квартира

покої

помешкання

приміщення

резиденція

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель

жилище

апартамент

буда

дім

дімо́чок

дімок

житво

житло

зима́рка

кам'яниця

камениця

катра́га

квартира

кирга́н

колиба

куріне́ць

курінь

лі́плянка

ліпляночка

мазанка

мешкання

намет

палати

палац

помешкання

приміщення

приют

резиденція

халабуда

халупина

халупка

халупчина

хата

хатина

хатинка

хатиночка

хатка

хатонька

хатчина

хижа

хижина

хижка

хижонька

шатерко

шатрище

шатро

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель

квартира (військова)

апартамент

жилище

постой

приміщення

приют

резиденція

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель

пената

домівка

жилище

приміщення

резиденція

хата рідна

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель

приміщення

апартамент

домівка

дім

жилище

житло

захисток

квартира

локаль

помешкання

пристановище

притулок

приют

хата

хижина

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель

приют

жилище

нічліжка

паладіюм

прибіжище

приміщення

рефугіюм

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

обитель

резиденція

апартмент

жилище

житло

квартира

помешкання

приміщеня

Словник чужослів Павла Штепи (1977)