НАГОНИТИ — СИНОНІМІЯ
наго́нити (розм.) змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.
виганя́ти
примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити
примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.)
виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
вику́рювати (розм.)
примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
випира́ти (розм.)
грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати
примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.)
те саме, що випрова́джувати 1.
виряджа́ти (розм. рідко)
проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
виставля́ти
проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.)
грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.)
грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
відправля́ти (розм., рідше)
випроводжати когось, відсилати.
гна́ти
примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти.
наганя́ти (розм.)
змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти
примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше)
примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати
примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.
ту́рити (розм.)
гнати, проганяти.
наго́нити (розм.) сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану
буди́ти
викликати думки, мрії і т. ін.
викли́кувати (рідше)
призводити до чогось, збуджувати почуття, спричинятися до яких-небудь дій і т. ін.
виклика́ти
призводити до чогось, збуджувати почуття, спричинятися до яких-небудь дій і т. ін.
вселя́ти
викликати певні почуття, навівати, збуджувати думки.
запа́лювати
виклика́ти яке-небудь сильне почуття.
збу́джувати
виклика́ти, розбурхувати що-небудь (почуття, сили, думки і т. ін.).
зро́джувати
виклика́ти в кого-небудь якесь почуття.
наво́дити
наштовхувати, навертати кого-небудь на здогад, думку і т. ін. або сприяти виникненню у кого-небудь думки, ідеї, мрії і т. ін.
наві́ювати
викликати в когось який-небудь настрій, стан; впливати на кого-небудь певним чином.
навіва́ти
викликати в когось який-небудь настрій, стан; впливати на кого-небудь певним чином.
наганя́ти (розм.)
викликати яке-небудь почуття, переживання, якийсь стан і т. ін.
наро́джувати
пробуджувати, викликати що-небудь.
поро́джувати
пробуджувати, виклика́ти в кому-небудь якісь почуття, думки і т. ін.
пору́шувати
виклика́ти, пробуджувати (почуття, думки і т. ін.).
пробу́джувати
викликати які-небудь думки, почуття, сприяти виникненню якихось якостей, властивостей і т. ін.
підніма́ти
ставати причиною появи яких-небудь почуттів, думок і т. ін.
підійма́ти
ставати причиною появи яких-небудь почуттів, думок і т. ін.
роди́ти
пробуджувати, викликати що-небудь у когось.
рони́ти
вселяти в кого-небудь якесь почуття, думки, надії і т. ін.
роня́ти
вселяти в кого-небудь якесь почуття, думки, надії і т. ін.
сі́яти
викликати у людей яке-небудь почуття, створювати певний настрій і т. ін.
твори́ти
викликати появу чого-небудь, бути причиною виникнення чогось; утворювати.
наго́нити когось, щось в одному місці
згрома́джувати (розм.)
ку́пчити (розм.)
підтя́гувати
у великій кількості.
ску́плювати (розм.)
стя́гувати (рідше)
наго́нити (розм. рідше) насовуючи, накладаючи, щільно вставляти на що-небудь, закріплювати на чому-небудь
наганя́ти (розм.)
ударами.
наса́джувати
міцно або з зусиллям.
ната́скувати (розм.)
нацу́плювати (розм.)
із зусиллям.
наго́нити (розм., рідше) заповнювати, заміняти втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає
наго́нити (розм.)
наго́нити (рідше)
наго́нити (рідше)
нагонити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
нагонити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)