НАБРИДЛИВИЙ — СИНОНІМІЯ
набри́дливий який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо
доку́чний (рідше)
мару́дний (розм.)
який довго триває або зберігається без змін, наводячи нудьгу.
надоку́чний (рідше)
надої́дливий (розм.)
нудо́тний (підсил. розм.)
опри́кривий (рідше)
набри́дливий про людей, рідше тварин - який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. про комах - який не дає спокою
в'ї́дливий (підсил.)
вла́зливий (розм.)
влі́зливий (розм.)
вна́дливий (розм.)
схильний часто залітати, заходити тощо куди-небудь.
доку́чний (рідше)
навра́тливий (розм.)
який уперто, невідступно набридає, якого важко позбутися.
надоку́чний (рідше)
надої́дливий (розм.)
нала́зливий (розм.)
напа́сливий (розм.)
звичайно про людину.
напосі́дливий (розм.)
невідче́пливий (розм.)
приче́пливий (розм.)
причі́пливий (розм.)
ула́зливий (розм.)
улі́зливий (розм.)
уна́дливий (розм.)
схильний часто залітати, заходити тощо куди-небудь.
уї́дливий (підсил.)
набри́дливий який мимоволі зберігається в свідомості, постійно приходить на пам'ять
влі́зливий (розм.)
доку́чний (рідше)
надоку́чний (рідше.)
надої́дливий (розм.)
напосі́дливий (розм.)
невідче́пливий (рідше)
приче́пливий (розм.)
причі́пливий (розм.)
улі́зливий (розм.)
набридливий
осоружний (с.)
Словник синонімів Караванського
набридливий
осоружний (с.)
Словник синонімів Караванського
набридливий
Словник синонімів Караванського
набридливий
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
набридливий
Мова – не калька: словник української мови