ЛЮБИТЕЛЬ

люби́тель людина, що займається улюбленою справою без спеціальної підготовки, не як професіонал

ама́тор той, хто займається чим-небудь не як професіонал; любитель (у 2 знач.).

дилета́нт той, хто займається мистецтвом, наукою і т. ін. не маючи спеціальної підготовки, систематичних знань; аматор.

Цифрові лексикографічні системи української мови

люби́тель (чого) людина, що має схильність, пристрасть до чого-небудь

ама́тор той, хто охоче займається чим-небудь, хто кохається в чому-небудь; любитель (у 1 знач.).

охо́тник (до чого і з інфін., розм.) той, хто має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь; любитель, аматор.

охо́чий (ім.) який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

люби́тель (тільки чого) той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь

звели́чник пристрасний прихильник кого-, чого-небудь; шанувальник, поклонник.

ціни́тель (рідше) той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник.

цінува́льник те саме, що ціни́тель.

шанува́льник той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

аматор

дилетант

нефахівець

фр. трохи <н. трохи фармер>

чого охочий <ласий> до чого

Словник синонімів Караванського

любитель зірок естради

обожнювач

фан (ф.)

Словник синонімів Караванського

любитель

поціновувач

шанувальник

Мова – не калька: словник української мови

любитель

аматор

дилетант

як ім. охочий до

Словник синонімів Караванського

любитель пригод

шукач

Словник синонімів Караванського

любитель

аматор (вона)

дилетант

люблячка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

любитель

радіоаматор

аматор

радіолюбляч

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

любитель

аматор

дилетант

Мова – не калька: словник української мови