КИТ

шпакля

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

ки́та (діал.) жмут ниток, шнурків, пір'я тощо, зв'язаних з одного кінця докупи, що є оздобою чогось

ки́тиця

ко́гу́т (діал.) оздоба з півнячого пір'я.

ку́та́с (діал.)

султа́н оздоба з пучка пір'я або кінського волосу на головних уборах та на головах коней.