Підтримати проєкт!

КВАРТИРА — СИНОНІМІЯ

кварти́ра частина житлового будинку з окремим ходом

квати́ра (розм.)
поме́шкання
ха́та (розм.)
Цифрові лексикографічні системи української мови

квартира

кватира
мешкання
приміщення
по мешкання
Словник синонімів Караванського

квартира розкішна

апартаменти
палати
хороми
Словник синонімів Караванського

квартира

житло
комірня
мешкання
помешкання
хата
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира (військова)

апартамент
жилище
обитель
постой
приміщення
приют
резиденція
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

фортка
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

мешкання
помешкання
Мова – не калька: словник української мови

квартира

апартамент
мешкання
помешкання
Словник синонімів Караванського

квартира (суч.)

житло
барліг
господа
домівка
дім
житво
казарма (незатишне п.)
кишло (зн.)
мешкання
нора
оселя
хата
хороми (розкішне)
Словник синонімів Караванського

квартира приміщення

мешкання
житло
помешкання
Словник синонімів Караванського

квартира З.

помешкання (П.)
житло
кімната
Словник синонімів Караванського

квартира

апартамент
жилище
житло
обитель
покої
помешкання
приміщення
резиденція
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

жилище
апартамент
буда
дім
дімо́чок
дімок
житво
житло
зима́рка
кам'яниця
камениця
катра́га
кирга́н
колиба
куріне́ць
курінь
лі́плянка
ліпляночка
мазанка
мешкання
намет
обитель
палати
палац
помешкання
приміщення
приют
резиденція
халабуда
халупина
халупка
халупчина
хата
хатина
хатинка
хатиночка
хатка
хатонька
хатчина
хижа
хижина
хижка
хижонька
шатерко
шатрище
шатро
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

обитель
апартмент
господа
жилище
житло
манастир
приміщення
приют
резиденція
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

приміщення
апартамент
домівка
дім
жилище
житло
захисток
локаль
обитель
помешкання
пристановище
притулок
приют
хата
хижина
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

резиденція
апартмент
жилище
житло
обитель
помешкання
приміщеня
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

квартира

апартаменти
мешкання
помешкання
Мова – не калька: словник української мови
Відключити рекламу