ЗАКОЛОТ — СИНОНІМІЯ

за́колот (розм.) безладне звучання багатьох голосів

база́р (розм.) шум, гам, голосні безладні розмови.
бу́ча великий крик, галас, тривога.
га́лас безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір.
га́мір те саме, що гам1.
гам безладне звучання багатьох голосів; крики, галас.
гарми́дер (розм.) безладний галас; метушня.
го́мін безладний шум; гамір.
гук безладне звучання людських голосів.
гул віддалений або тривалий шум, що часто утворюється внаслідок злиття багатьох одноманітних або різнорідних звуків.
зик (розм.) різкий, дуже голосний звук; крик, галас.
кага́л (розм.) гамір, безладдя, розгардіяш.
калаба́ли́к (діал.) гармидер, галас.
кри́княва (розм.) крик багатьох людей; шум, галас, гамір.
крик гамір, галас.
огро́м (діал.) шум, гамір.
ре́йвах (розм.) галас, крик з приводу чого-небудь.
ре́пет (розм.) сильний гамір, шум.
тарара́м (розм.) те саме, що бу́ча.
ша́рварок (розм.) галас, гамір.
я́рмарок (розм.) місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін; шарварок.

за́колот збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований у результаті таємної змови

путч збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот. 18 липня.

за́колот (розм. рідше) гостра розмова, що супроводжується докорами, образами

бата́лія (ірон.) сварка, бійка.
гризня́ (розм.) сварка, лайка у людей.
гризо́та (розм. рідше) те саме, що гризня́ 2.
гризотня́ (розм. рідше) те саме, що гризня́ 2.
дра́ча (діал.) сварка, сутичка, суперечка.
за́чіпка (рідше) суперечка, сварка.
звя́га (діал.) сварка.
зма́жка (діал.) сварка.
змага́ння (розм. рідше) те саме, що сва́рка.
каламу́т (рідше) неприємність, клопіт; сварка.
колотне́ча побутові незгоди, сварки.
крик (розм.) різка суперечка; сварка, лайка.
ла́йка те саме, що ла́яння.
ла́яння обмін доріканнями одне одному, образливими словами.
перепа́лка (розм.) запекла галаслива суперечка; сварка.
по́сварка (діал.) сварка.
пікіро́вка (розм.) обмін ущипливими словами.
розра́да сварка, ворожнеча, відсутність єдності, узгодженості дій, думок.
сва́ра суперечки, що виникають між окремими особами, між членами родини тощо; сварка.
сва́рка гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами.
свар (діал.) сварка.
сварня́ (розм.) те саме, що сва́рка 1.
су́тичка суперечка, сварка.
фук (діал) крик, галас; дорікання, сварка.

заколот збройний

Словник синонімів Караванського

заколот у хаті

Словник синонімів Караванського

заколот (ПОБ.)

Словник синонімів Караванського

заколот збройний

Словник синонімів Караванського

заколот

Словник синонімів Караванського

заколот

заворушення (збройний виступ (вияв непокори))
Словник синонімів Караванського

заколот

Словник синонімів Караванського

заколот

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

заколот

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

заколот

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

заколот

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

заколот

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

заколо́ти позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо

вби́ти позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо.
вгро́бити (розм.) убити, довести до смерті.
вколо́шкати (розм.) те саме, що уби́ти1 1.
встре́лити (розм.) убити пострілом.
заби́ти позбавляти життя, убивати кого-небудь.
заруба́ти убивати сокирою, шаблею іт. ін.
зарі́зати убити ножем або взагалі чим-небудь гострим.
застре́лити убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
застрі́лити убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
звали́ти убивати або підстрелювати.
кінчи́ти (розм.) позбавляти життя, вбивати.
покла́сти (розм.) вбити, знищити.
покінчи́ти (розм.) позбавити життя, убити когось; знищити.
положи́ти (розм.) убити, умертвити кого-небудь.
поріши́ти (розм.) позбавити життя, убити.
посі́кти́ (розм.) убити шаблею або іншою холодною зброєю всіх або багатьох.
прикінчи́ти (розм.) позбавляти життя; убивати, добивати.
присту́кнути (розм.) сильним ударом або пострілом убити чи позбавити притомності кого-небудь.
проштрикну́ти завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.
підтя́ти (розм.) позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.
ріши́ти (розм.) убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.
скоси́ти (розм.) позбавляти життя; знищувати, вбивати.
уби́ти позбавляти життя; умертвляти.
угро́бити (розм.) убити, довести до смерті.
укла́ндати (діал.) убити.
укла́сти (розм.) убити.
уколо́шкати (розм.) те саме, що уби́ти1 1.
ура́зи́ти ранити або убивати.
устре́лити (розм.) убити пострілом.
шльо́пнути (розм.) убити когось.

заколоти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)