ЖІНКА

жі́нка одружена жінка стосовно свого чоловіка

ба́ба (розм.)

дружи́на

па́ні (розм.)

па́ра

подру́жжя як один із членів шлюбної пари.

полови́на (жарт.)

стара́ (розм.) та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості.

хазя́йка (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

жі́нка доросла особа жіночої статі

ба́ба (фам.) перев. старшого віку.

да́ма

жона́ (розм. рідше)

мада́м одружена, перев. міська.

моло́дка (розм.)

молоди́ця (розм.)

молоду́ха (діал.) перев. молода заміжня.

неві́ста (діал.)

осо́ба

па́ні

тьо́тя (розм.)

ті́тка (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

адамове ребро (ж.)

баба (жм.)

женщина (д.)

неві́ста (ур.)

спідниця (зн.)

челядина (з.)

не чоловік

не дівчина

<вічна> жона

Словник синонімів Караванського

жінка моя

дружина

леді

моя

пара

подруга

половина (ж.)

стара (ф.)

супутниця <життя>

Словник синонімів Караванського

жінка (У ФР.)

господиня

дама (у товаристві)

пані

Словник синонімів Караванського

жінка високогідна

матрона

Словник синонімів Караванського

жінка як

жінко (зв.)

мадам (зап.)

тітко

тітонько

Словник синонімів Караванського

жінка

жінота (зб.)

жіноцтво

жіночка

Словник синонімів Караванського

жінка

адамове ребро

біла челядь

дружина

Мова – не калька: словник української мови

жінка одна

людина

чоловік

Словник синонімів Караванського

жінка чарівна

особа

дівчина

Словник синонімів Караванського

жінка З.

подруга (П.)

дружина

кохана

наречена

Словник синонімів Караванського

жінка (Ж.) Адамове

ребро (ІД.)

Словник синонімів Караванського

жінка

женщина

жіночка

молодиця

молодичка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жінка

жона

дружина

дружинка

дружинонька

дружиночка

жінонька

жіночка

подруга

подруженька

подружка

супру́га

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жінка (мстива)

Медея

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жінки

жіноцтво

жіночий світ <стать>

о. наші сестри

з уст жінок наша сестра

Словник синонімів Караванського

жінко як

сестра

дівчино

сестриця

сестричка

сестро (зв.)

тітко

Словник синонімів Караванського