ДУРНИЦЕЮ — СИНОНІМІЯ

дурни́цею (розм.) без сподіваних наслідків

да́рмо (рідше)
да́ром (розм.)
даре́мне (рідше) без сподіваних наслідків.
дарма́ (рідше)
ду́рно (розм.)
дурні́сінько (підсил. розм.)
за́йво (розм.)
зада́рма́ (розм.)
зада́рмо (розм.)
зада́ром (розм.)
здарма́ (діал.)
нада́рма (розм.)
нада́рмо (розм.)
надаре́мне (розм.)
надаре́мно (розм.)
нама́рне (розм.)
нама́рно (розм.)
по-дурно́му (розм.)
по-пусто́му (розм.)
пу́сто (розм.)
так (розм.)
шкода́ (розм.)

дурницею

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дурни́ця (розм.) поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду

безглу́здя нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця.
глу́пство нерозумний вчинок, задум, вислів.
ду́рощі (розм.) нерозумні, безглузді вчинки.
ду́рість (розм.) необдуманий, безглуздий учинок.
нісені́тниця поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду; дурість, безглуздя.

дурни́ця думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду

абракада́бра безглуздий набір слів; нісенітниця.
абсу́рд (підсил.) безглуздя, нісенітниця.
ахіне́я нісенітниця, дурниця.
бредня́ (підсил.) безглузді думки; химери.
глу́пство (рідше)
ду́рощі (розм.) позбавлені розумного змісту думки, слова.
ду́рість (розм.) безглузда думка, необдуманий вислів.
но́нсенс (книжн.) безглуздя, нісенітниця.
нісені́тниця думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду; щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця.
тараба́рщина щось безглузде, незрозуміле; неясно виражене; нісенітниця.

дурни́ця (розм.) щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось

аби́щиця (розм.) річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця.
витребе́ньки (розм.) також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси.
де́щиця (розм.) якась дрібниця; абищиця.
дрі́б'язок щось незначне, неважливе, нікчемне.
дрібни́ця щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.
дрібно́та (розм. перен., рідко.) про що-небудь незначне, мізерне, нікчемне; дрібниця.
ду́рощі (розм.)
дурни́чка (розм.) пестл. до дурни́ця.
мали́зна (розм.) щось не варте уваги, неістотне.
мізе́рія (розм.) що-небудь незначне, несуттєве; дрібниця.
мізерня́ (зневажл.)
нікче́мниця (розм. перен.) щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось; абищиця, дурниця, дрібниця.

дурни́ця (розм.) те, що дістається даром

дурни́чка (розм.) пестл. до дурни́ця.
дурня́к (розм.)

дурниця про річ

Словник синонімів Караванського

дурниця про слова

Словник синонімів Караванського

дурниця про вчинок

Словник синонімів Караванського

дурниці

Мова – не калька: словник української мови

дурниця

Мова – не калька: словник української мови

дурниця

Словник синонімів Караванського

дурниця

Словник синонімів Караванського

дурниця словесний

Словник синонімів Караванського

дурниця

Словник синонімів Караванського

дурниця

Словник синонімів Караванського

дурниця

Словник синонімів Караванського

дурниця факт

Словник синонімів Караванського

дурниця

пусте (пр. сл.)
пусто (пр.)
порожньо і всі п. ф.
Словник синонімів Караванського

дурниці

Словник синонімів Караванського

дурниці МІТ.

дивак (хто)
примхи (чиї)
химери (мн.)
нереальна мрія
витвір уяви
безглузді <нездійсненні> пляни
П. дивні істоти <факти, явища>
Словник синонімів Караванського

дурниці

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дурниця

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дурниця

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дурниця

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дурниця

Мова – не калька: словник української мови

дурниця

Мова – не калька: словник української мови

дурниця

Мова – не калька: словник української мови

дурниця

Мова – не калька: словник української мови