ДРУЖКО — СИНОНІМІЯ

дружко

дружба (г. (на весіллі))
Словник синонімів Караванського

дружко

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дружо́к (розм.) людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися

брат (розм.)
дружи́ще (розм.) у звертанні.
друзя́ка (розм.)
камра́т (діал.) перев. у боротьбі, боях.
кум (розм.)
кумпа́н (діал.) людина, з якою склалися добрі, але не надто близькі стосунки.
куна́к у кавказьких горців.

дружок

Мова – не калька: словник української мови

дружка весільний

товариш молодого
Словник синонімів Караванського

дружка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дружка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)