ДРАТУВАТИСЯ

дратува́тися (з ким і без додатка, розм.) навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів

дражни́ти (розм.)

дражни́тися (з ким і без додатка, розм.)

дразни́ти (розм.)

дразни́тися (з ким і без додатка, розм.)

дратува́ти (кого)

дрочи́ти (розм.)

дрочи́тися (з ким і без додатка, розм.)

роздра́жнювати

роздра́знювати (розм.)

роздрато́вувати

роздро́чувати (розм.)

шкилюва́ти (діал.)

ґвалтува́ти собак.

Цифрові лексикографічні системи української мови

дратува́тися виявляти почуття гніву

гні́ватися відчувати гнів, роздратування; сердитися.

гніви́тися (рідше) те саме, що гні́ватися.

дрочи́тися (розм.) перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття незадоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися.

зли́тися виявляти почуття злості, роздратування; сердитися.

злобува́ти (рідше) те саме, що зло́бствувати.

злости́тися (рідше) відчувати злість, роздратування; злитися.

злостува́ти (рідше) те саме, що злости́тися.

обу́рюватися виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування.

озло́блюватися (підсил.) ставати роздратованим, злим.

озлобля́тися (підсил.) ставати роздратованим, злим.

при́ндитися (фам.) сердитися.

прогнівля́тися виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися.

пі́нитися дуже сердитися; кричати з піною біля рота.

сатані́ти ставати, робитися дуже злим, лютувати; скаженіти.

се́рдитися бути в стані гніву, роздратування; гніватися.