ДОВГОЧАСНИЙ

довгоча́сний який довго тривав або триває

до́вгий який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний.

довге́нький (розм.) довший від звичайного; досить довгий.

довгові́чний який триває, існує або здатний існувати протягом багатьох років; багатолітній.

довгостроко́вий який триває, діє довгий час; тривалий.

довготерміно́вий те саме, що довгостроко́вий.

довготрива́лий який довго триває, існує і т. ін.; довгочасний.

затяжни́й який довго тягнеться (в часі); тривалий, довгочасний.

продо́вжний (розм.) тривалий, довгочасний.

протяжни́й (діал.) тривалий.

трива́лий який довго тривав або триває, продовжується й т. ін.; довгочасний.

тривки́й (рідко) який довго зберігається, не зникає.

тягу́чий який довго триває; надміру довгий, розтягнений.

тривалий

Мова – не калька: словник української мови

затяжний

довгий

довго|тривалий

Словник синонімів Караванського

тягучий

Словник синонімів Караванського

тривалий

безконечний (до без кінця)

довгий (час)

затяжний

тривкий (Р.)

хронічний ((процес) МЕД.)

Словник синонімів Караванського