ДИКУН — СИНОНІМІЯ

дику́н некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей

ва́рвар некультурні, малосвідомі люди.
ванда́л некультурні, малосвідомі люди.
троглоди́т (книжн.) про некультурну, відсталу, грубу людину.

дику́н (розм.) той, хто тримається або живе осторонь від інших людей

безлю́дько (розм.) те саме, що відлю́дник; відлюдько.
вовкула́к (зневажл.) те саме, що вовкула́ка 2.
вовкула́ка (зневажл.) про відлюдкувату людину.
відлю́дник той, хто тримається або живе осторонь від інших людей.
відлю́док те саме, що відлю́дник 1.
відлю́дько те саме, що відлю́дник 1.
нелюди́м той, хто тримається або живе осторонь від інших людей; відлю́дник, самітник.
самі́тник той, хто живе самітно або тримається осторонь від інших людей; відлюдько.
сич (розм.) похмура, нелюдима особа; відлюдок.

дикун

Словник синонімів Караванського

дикун

дикий (ЯК ІМ.)
Словник синонімів Караванського

дикун

Словник синонімів Караванського

дикун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дикун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дикун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дикун

Мова – не калька: словник української мови