ГІДНІСТЬ

гі́дність (тільки одн.) усвідомлення свого значення, перев. громадського

го́нор (розм.) честь, гідність.

го́рдість почуття особистої гідності, самоповаги.

досто́йність те саме, що досто́їнство 1, 2.

досто́їнство (тільки одн.) повага до себе, усвідомлення своїх прав, своєї ваги, свого значення; гідність.

самопова́га повага до самого себе, до своєї особи.

Цифрові лексикографічні системи української мови

гідність лицарська

достойність

достоїнство (сов.)

по́ваг (з.)

честь

Словник синонімів Караванського

власне Я

Словник синонімів Караванського

гідність

гонор (У ФР.)

самоповага

честь

Словник синонімів Караванського

гідність

по́ваг

поважність (б. з.)

самоповага

серйозність

солідність

Словник синонімів Караванського

гідність людська

честь

невинність (дівоча)

незайманість

пошана

репутація

самоповага

слава (хто П.)

сумління (див.)

цнотливість

шана

авторитет <н. зганьбити честь>

чесне ім'я

шаноба <н. віддати честь>

ФР. знак поваги <пошани>

гордість <н. честь нашої науки>

Словник синонімів Караванського

гідність (національне)

я

ориґінальність

особистість

самоповага

єство (зай. П. (людське))

індивідуальність (творче)

еґо

Словник синонімів Караванського

гідність

сан

Словник чужослів Павла Штепи (1977)