ВІРЬОВКА

вірьо́вка зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось

вужі́вка (діал.)

мо́туз

моту́зка

мотузо́к

по́вороз

поворо́зка

ужва́ (діал.) з лози.

шва́ра (діал.)

шво́ра (діал.) перев. грубий, довгий.

шво́рка

шкерт (мор.) тонкий.

шнур сплетений з ниток або прядива.

шнуро́к

шнурі́вка перев. тонкий, недовгий.

Цифрові лексикографічні системи української мови

курмій

мотуз

мотуззя

мотузка

мотузок

обірка

па́узник

повороз

підтяжка

ужисьйо

шворка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вірьовка (тонка)

мотузочка

мотузочок

поворозочка

шворочка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вірьовка (груба)

брунду́к

галівник

кодола

шва́ра

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вірьовка (з лози)

бечова́

витка

гужва

канат

шнур

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вірьовка

линва

шнурок

мотузка, мотузок

Мова – не калька: словник української мови

вірьовка

кабалка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вірьовка

канат

бечова́

галівник

гужва

колола

линва

трос

шва́ра

шнур

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вірьовка

шпагат

мотузка

шнур

Словник чужослів Павла Штепи (1977)