ВІДОКРЕМЛЮВАТИСЯ

відокре́млюватися відрізнятися якими-небудь якостями серед когось, чогось

видава́тися виділятися, відрізнятися чим-небудь, бути помітним завдяки якійсь властивості, характерній рисі.

виділя́тися відрізнятися якими-небудь якостями серед когось, чогось.

визна́чуватися (рідше) бути помітним, виділятися якими-небудь ознаками між іншими або серед когось, чогось.

визнача́тися бути помітним, виділятися якими-небудь ознаками між іншими або серед когось, чогось.

виокре́млюватися (рідше) бути, ставати виразним, виділятися серед чого-небудь.

вирізня́тися виділятися серед інших, бути помітним через які-небудь ознаки.

відзна́чуватися виділятися, бути помітним на тлі чогось, у чомусь.

відзнача́тися виділятися, бути помітним на тлі чогось, у чомусь.

познача́тися виднітися, виділятися чим-небудь серед чогось, на чомусь.

відва́люватися відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати.

відділя́тися відриватися від цілого або того, до чого приєднано, прикріплене; відставати.

відпада́ти падати, відділяючись, відриваючись від чого-небудь.

відрива́тися відділятися, відокремлюватися від цілого.

відстава́ти відділятися, відпадати від чого-небудь.

відділя́тися відокремлюватися, виділятися із складу кого-, чого-небудь.

відко́люватися пориваючи з ким-небудь стосунки, віддалятися; виходити з якої-небудь групи, об'єднання тощо.

відособлюватися (від усіх)