ВТЕКТИ

втекти́ бігом або швидкою ходою віддалитися, уникаючи якоїсь небезпеки, переслідування і т. ін.; поспішно виїхати на чомусь звідки-небудь з тією ж метою

навті́ки (розм.) тікати.

побі́гти почати тікати, відступати.

утекти́ швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.

Цифрові лексикографічні системи української мови

втекти́

вли́тися

впа́сти

вплисти́

ули́тися

упа́сти

уплисти́

утекти́

Цифрові лексикографічні системи української мови

втекти́

відступи́ти

драпну́ти

драпону́ти

утекти́

Цифрові лексикографічні системи української мови

втекти́

відлеті́ти

відли́нути (поет.)

зни́кнути

зсли́знути

утекти́

Цифрові лексикографічні системи української мови

втекти (дк.)

втікати

винести ноги

гайнути

драпонути

дременути

ударитися навтіки

дати дьору <тяги>

Словник синонімів Караванського

дезертирувати

дезертувати

тікати (ндк. і дк. (в бою))

о. показувати <показати> спину

Словник синонімів Караванського

втекти (док.)

тікати

врізати поли

накивати п'ятами

Словник синонімів Караванського

втекти (дк.)

утікати

винести ноги

гайнути

драпонути

дременути

дати дьору <тяги>

ударитися навтіки

Словник синонімів Караванського