ВОЛОНТЕР

волонте́р (публіц.) тТой, хто зі своєї волі береться за виконання яких-небудь обов'язків, якоїсь роботи

доброво́лець той, хто зі своєї волі береться за виконання яких-небудь обов'язків, якоїсь роботи.

охо́тник той, хто добровільно зголошується на виконання чого-небудь; доброволець.

охо́чий (у знач. ім. охо́чий, чого, ч.) той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось; бажаючий.

Мова – не калька: словник української мови