ВИКОРІНЮВАТИ

викорі́нювати дощенту винищувати, усувати кого-, що-небудь

викорчо́вувати дощенту винищувати, усувати що-небудь.

викоріня́ти дощенту винищувати, усувати кого-, що-небудь.

витра́влювати викорінювати, усувати, знищувати що-небудь.

витравля́ти викорінювати, усувати, знищувати що-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

викорчовувати

корчувати

полоти (зілля)

Словник синонімів Караванського

викорінювати

викорчовувати

Мова – не калька: словник української мови

викорінювати траву

вибавляти

виводити

виполювати

Словник синонімів Караванського

викорінювати зло

виводити

ліквідовувати

Словник синонімів Караванського

викорінювати

вигублювати

видушувати

викінчувати

винищувати

виполювати

знищувати

повергати у прах

обр. стирати на порох

Словник синонімів Караванського

викорінювати

винищувати

вибавляти (траву— ще)

вибивати (людей — ще)

вигублювати

вимордовувати

вирізувати

витинати

знищувати

масакрувати (г.)

нищити

Словник синонімів Караванського

викорінювати

корчувати

викорчовувати

корчити (г.)

Словник синонімів Караванського