БЛИСКУЧИЙ — СИНОНІМІЯ
блиску́чий який дає блиск, блищить
блискотли́вий
який часто, весь час блискає; блискучий.
блиску́чий який яскраво світиться
блиску́чий досконалий формою і змістом
зірча́стий (поет.)
блискучий, іскристий.
зірча́тий (рідше)
те саме, що зірча́стий.
іскри́стий
яскравий, виразистий.
іскроме́тний (поет.)
яскравий, виразистий.
блиску́чий сяючий, блискучий, як зорі - про очі
зо́ряний (поет.)
сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі).
зірка́тий (розм.)
променистий, сяючий (про очі).
промени́стий
сповнений внутрішнього сяйва (про очі, погляд, обличчя і т. ін.).
блиску́чий пройнятий світлом
промени́стий
пройнятий світлом; блискучий.
променя́стий
те саме, що промени́стий.
промі́нний
те саме, що промени́стий 1, 2.
проміня́стий (розм.)
те саме, що промени́стий 1, 2.
розпромі́нений (підсил.)
який розпромінився; сяючий, променистий.
я́сни́й (поет.)
пройнятий світлом.
блиску́чий який має лиск, лисніє - про поверхню
гля́нсовий
те саме, що гля́нцевий.
гля́нцевий
який має глянець; блискучий.
глянсо́ваний (рідше)
те саме, що гля́нцевий.
ла́ковий
який блищить, лисніє.
блиску́чий який виділяється розкішшю, багатством, дорогою модністю, фешенебельністю і т. ін.
лю́ксусо́вий (розм.)
надзвичайно привабливий, розкішний, вигідний, найкращий.
пи́шний
який справляє враження багатством, розкішшю.
шика́рний
сповнений шику, розрахований на ефект.
блиску́чий (підсил.) який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями
вели́кий
який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий.
видатни́й
який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.
визначни́й
який відзначається своїми позитивними рисами; видатний.
зна́ний (рідше.)
славетний, видатний.
чі́льний
який виділяється серед інших; видатний.
блиску́чий про чию-небудь зовнішність - який має лиск
блиску́чий про зовнішність, людину - який звертає на себе увагу, який впадає в очі
блиску́чий який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий
блиску́чий який випромінює сильне світло
пломени́стий
який яскраво горить, палає.
полум'я́ний (перен.)
який яскраво блищить, світиться, переливається.
сві́тлий
який випромінює яскраве світло (про джерело світла).
сліпу́чий (підсил.)
який сліпить очі (про сонце, світло, блиск і т. ін.).
ся́йний (поет.)
який, відбиваючи світло, промені, блищить, випромінює сяйво.
ся́ючий
дієпр. акт. теп. ч. до ся́яти і ся́ти.
сяйли́вий
який блищить, відбиваючи світло, промені.
я́рий
те саме, що яскра́вий 1, 2.
я́сни́й
який випромінює яскраве світло.
ярки́й (розм. рідко.)
те саме, що яскра́вий.
яскра́вий
який випромінює блискуче, сліпуче світло; сяйний.
блискучий твір
Словник синонімів Караванського
блискучий про гру
Словник синонімів Караванського
блискучий спів
Словник синонімів Караванського
блискучий
Словник синонімів Караванського
блискучий як міра вияву
Словник синонімів Караванського
блискучий як оцінка
блискучий концерт
Словник синонімів Караванського
блискучий сяючий
Словник синонімів Караванського
блискучий
Словник синонімів Караванського
блискучий про зорі
блискучий про зорі
блискучий про силу
дивний (сон)
мелодійний (голос)
райський (куток)
спокусливий (про красу)
урочий (р.)
чароді́йський (про слово)
чарівний (зап. шарм і п. ф. від)
чарівність (ЧАРІВЛИВИЙ ім.)
що чарує
як міра вияву дуже <на диво> гарний
Словник синонімів Караванського
блискучий
Словник синонімів Караванського
блискучий
блискучий
Мова – не калька: словник української мови
блискуче
Словник синонімів Караванського
блискуче чудово
Словник синонімів Караванського
блискуче звучати
Словник синонімів Караванського
блискуче
Мова – не калька: словник української мови