БЕРЕЖИНА

бережи́на (розм.) край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.

бе́рег край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.

надбере́жжя смугв землі вздовж берега.

побере́жжя смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя.

узбере́жжя берег; смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки.

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

Мова – не калька: словник української мови