БЕЗНЕВИННИЙ

безневи́нний якого можна не остерігатися, який не завдасть шкоди

безпе́чний який не завдає, не повинен завдавати шкоди.

неви́нний який не завдає шкоди кому-небудь, не загрожує комусь; нешкідливий, безневинний.

незагро́зливий який не становить загрози для кого-, чого-небудь.

нешкідли́вий якого можна не остерігатися, який не завдає кому-, чому-небудь шкоди; безпечний.

безгрі́шний (уроч., ірон.)

непови́нний (рідше)

пра́вий перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка.

чи́стий перев. у складі присудка.

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

невинний

непорочний (ур.)

Словник синонімів Караванського