СТАН — МОРФЕМІКА
стан — корінь
Приклади слів із коренем «стан»
| Слово | Морфемна структура |
| воста́ннє | в+о/ста́н/н+є |
| встано́влений | в/стан/о́вл+ен*ий |
| встано́влюваний | в/стан/о́вл+юва+н*ий |
| встано́влювання | в/стан/о́вл+юва+нн*я |
| встано́влюючи | в/стан/о́вл+ю+j+уч+и |
| встановля́тися | в/стан/овл+я́+ти+ся |
| застанови́тися | за/стан/ов+и́+ти+ся |
| зостано́влювати | з+о/стан/о́вл+юва+ти |
| зостано́влюватися | з+о/стан/о́вл+юва+ти+ся |
| зостанови́ти | з+о/стан/ов+и́+ти |
| зостанови́тися | з+о/стан/ов+и́+ти+ся |
| наоста́нці | на+о/ста́н/ці |
| настано́влення | на/стан/о́вл+енн*я |
| неустано́влений | не+у/стан/о́вл+ен*ий |
| обстано́вочка | об/стан/о́в+оч+к*а |
| понастановля́ти | по+на/стан/овл+я́+ти |
| постановля́ння | по/стан/овл+я́+нн*я |
| станка́ч | /стан/к+а́ч |
| станкові́ст | /стан/к+ов+і́ст |
| стано́вище | /стан/о́в+ищ*е |
| стано́влення | /стан/о́вл+енн*я |
| стано́чниця | /стан/о́ч+ниц*я |
| станови́ти | /стан/ов+и́+ти |
| станови́тися | /стан/ов+и́+ти+ся |
| увоста́ннє | ув+о/ста́н/н+є |
| уоста́ннє | у+о/ста́н/н+є |
| устано́влювальний | у/стан/о́вл+юва+льн*ий |
| устано́влювати | у/стан/о́вл+юва+ти |
| устано́влюватися | у/стан/о́вл+юва+ти+ся |
| устано́вник | у/стан/о́в+ник |
| устано́вчий | у/стан/о́в+ч*ий |
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.