СВІД — МОРФЕМІКА
свід — корінь
Приклади слів із коренем «свід»
| Слово | Морфемна структура |
| досві́дчений | до/сві́д/ч+ен*ий |
| досві́дченість | до/сві́д/ч+ен+ість |
| досві́дченіший | до/сві́д/ч+ен+іш*ий |
| досві́дчитися | до/сві́д/ч+и+ти+ся |
| недосві́дчений | не+до/сві́д/ч+ен*ий |
| недосві́дчено | не+до/сві́д/ч+ен+о |
| недосві́дченість | не+до/сві́д/ч+ен+ість |
| незасві́дчений | не+за/сві́д/ч+ен*ий |
| осві́дчини | о/сві́д/ч+и+н*и |
| осві́дчуватися | о/сві́д/ч+ува+ти+ся |
| посві́дчення | по/сві́д/ч+енн*я |
| посві́дчити | по/сві́д/ч+и+ти |
| посві́дчування | по/сві́д/ч+ува+нн*я |
| посві́дчувач | по/сві́д/ч+ува+ч |
| посві́дчувачка | по/сві́д/ч+ува+ч+к*а |
| сві́дчиця | /сві́д/ч+иц*я |
| свідо́цтво | /свід/о́ц+тв*о |
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.