КАМ — МОРФЕМІКА
кам — корінь
Приклади слів із коренем «кам»
| Слово | Морфемна структура |
| закамені́лий | за/кам/ен+і́+л*ий |
| ка́мени́ця | /ка́м/ен+и́ц*я |
| ка́мінь | /ка́м/інь |
| камени́стість | /кам/ен+и́ст+ість |
| камени́ця | /кам/ен+и́ц*я |
| камени́ще | /кам/ен+и́щ*е |
| каменю́ка | /кам/ен+ю́к*а |
| каменю́ччя | /кам/ен+ю́чч*я |
| каменя́р | /кам/ен+я́р |
| каменя́рка | /кам/ен+я́р+к*а |
| каменя́рня | /кам/ен+я́р+н*я |
| каменя́рський | /кам/ен+я́р+ськ*ий |
| каменя́стість | /кам/ен+я́ст+ість |
| каменя́ччя | /кам/ен+я́чч*я |
| камі́нка | /кам/і́н+к*а |
| камі́нний | /кам/і́н+н*ий |
| камі́ння | /кам/і́нн*я |
| камі́ннячко | /кам/і́нн+ячк*о |
| камі́нчастий | /кам/і́н+ч+аст*ий |
| каміне́ць | /кам/ін+е́ць |
| каміню́ччя | /кам/ін+ю́чч*я |
| каміня́ччя | /кам/ін+я́чч*я |
| окамені́лість | о/кам/ен+і́+л+ість |
| покаменува́ти | по/кам/ен+ува́+ти |
| скамені́ло | с/кам/ен+і́+л+о |
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.