ВЕРТУТА — МОРФЕМІКА | Горох — українські словники

верту́та — /верт/у́т*а

верт — корінь.

ут — суфікс.

а — закінчення (флексія).

Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.