БУНЧУЖНИЙ — МОРФЕМІКА | Горох — українські словники

бунчу́жний — /бунчу́ж/н*ий

бунчуж — корінь.

н — суфікс.

ий — закінчення (флексія).

Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.