ІУДЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
іуде́й
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Ἰουδαĩος «належний до Іуди» походить від арам. Yehūdhāy(ā), гебр. Yehūdh «тс.», похідного від Yhūdhh «Іуда», утвореного від кореня y-d-h «хвалений»;
р. Иуде́й, юдей, бр. іудзе́й, др. июдеиство, п. judaizm, ч. judaeus, Judaismus, слц. judaizmus, judejský, болг. Иуде́и, схв. Јудéjaц, слн. júd, стсл. июдѣи, июдеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
іудаї́зм
іуде́йство
юдаї́зм
юде́ї
юде́йство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Y<SUP>ě</SUP>hūdhāy(ā) | арамейська |
| Yehūdhīˊ «тс.» | арамейська |
| Y<SUP>ě</SUP>hūdhā́h «Іуда» | арамейська |
| іудзе́й | білоруська |
| иуде́и | болгарська |
| Ἰουδαĩος «належний до Іуди» | грецька |
| июдеиство | давньоруська |
| judaizm | польська |
| иуде́й | російська |
| юде́й | російська |
| Јудéjaц | сербохорватська |
| judaizmus | словацька |
| judejský | словацька |
| júd | словенська |
| июдѣи | старослов’янська |
| judaeus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України