ІРЕНАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
Іри́на
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Εἰρήνη, Εἰρηναĩος утворені на основі іменника εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя», дальші зв’язки якого неясні;
р. Ирина, Ириний, бр. Ірына, Ірэ́н, Арына, Яры́на, Ірыне́й, п. Irena, ч. Jiřina, Irena, Ireneus, слц. Irena, Irina, Irenej, болг. Ирина, Ирйн, Ираней, м. Ирина, И рине j, схв. Ирена, И’рене՝j, слн. Irena, стсл. Ирина, Иpи, ИPИНЕЙ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ирина
«мирна; покой»«мирный, спокойный»
(1627), Ирин ей (1627)
Ірен
Ірена
Їри́на
(Me)
Орися
Орйна
Орйшка
Ярина
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ірына | білоруська |
Ірэ́н | білоруська |
Яры́на | білоруська |
Ірыне́й | білоруська |
Ары́на | білоруська |
Ири́на | болгарська |
Ири́н | болгарська |
Ириней | болгарська |
Εἰρήνη | грецька |
εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя» | грецька |
Εἰρηναĩος | грецька |
Ирина | македонська |
Иринеj | македонська |
Irena | польська |
Ирина | російська |
Ири́ний | російська |
Ирена | сербохорватська |
Ирèнеj | сербохорватська |
Irena | словацька |
Irina | словацька |
Irenej | словацька |
Irena | словенська |
Ирина | старослов’янська |
Иpи | старослов’янська |
Ириней | старослов’янська |
Jiřina | чеська |
Irena | чеська |
Ireneus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України